Три роки…
Великої, жахливої й водночас світозмінювальної та ціннісновкорінювальної війни. Вона триває століттями. З ворогом, який має одну єдину мету — підкорити й знищити український народ. У 2014 ми гостро відчули їхнє бажання реалізувати цю мету. У 2022 — ще гостріше.
Проте ми досі тут, на своїй землі. Завдяки тим, хто щодня захищали й захищають український народ — ділом і словом. Низькій уклін героям і геройкам, які повернулися додому на щиті. Ми чекаємо на всіх, хто досі перебувають у російському полоні.
Надвисока ціна за нашу свободу.
Іноді здається, що більше не можемо. Проте завжди знаходяться ті, хто вірять, підтримують і допомагають. Хто стають джерелом світла й любові та так міцно тримають. Завжди і знаходяться ті, хто піддаються російській пропаганді, хто хочуть отримати лише власну вигоду від війни, що точиться не на їхній території й ті, хто думають, що знають, як краще.
Нам є, у що вірити. Є, за що і заради кого боротися. Боремося все наше життя і доводимо своє право на існування. Чи змогла б здолати стільки викликів інша держава? Ми не знаємо. Проте точно знаємо, що наша — так.
Тримаймося одні одних і оберігаймо.
Слава Україні!
