Поповнення в команді EdCamp Ukraine
Вітаємо нову людину в нашій команді 
Це Halyna Kovalchuk, яка прийшла до EdCamp Ukraine з журналістики, якою займалася упродовж 20 років.
Писала про різноманітні речі, часом дуже чудернацькі. І деякі з них досі цікавлять її, як наприклад, механізми годинників, архітектура та предметний дизайн. Останнім часом улюбленою сферою була освіта, про яку Галина писала регулярно і з великим задоволенням.
Книги – її любов упродовж життя. Має домашню бібліотеку, зовсім невелику, всього 400 книжок. І мріє про бібліотеку, як у Івана Франка. Поет мав три тисячі книжок, і коли переїжджав, то наймав цілий караван возів, що її перемістити.
У цей рік великої війни Галина зрозуміла, що найголовнішими для неї є люди – рідні, друзі, і вся Україна, яку вона відчуває, як одну велику родину.
Про EdCamp Ukraine вона дізналася у 2017 році, коли почала писати на суспільну тематику. Мала неймовірний досвід подорожей з едкемпівцями й едкемпівками, відвідувала національні події в Харкові і писала про це репортажі.
Тоді це був сторонній журналістський погляд на те, що робить EdCamp Ukraine. А нині вона має змогу бути частиною самої команди.
І звісно ж ми поставили Галині наші традиційні запитання 
Яка книжка зі шкільних часів запам’яталася найбільше та чому?
З дитинства маю дві улюблені книги – «Роня, дочка розбійника» і «Брати Лев’яче серце», які написала шведська письменниця Астрід Ліндгрен.
Вона відома, перш за все, історіями про мумі-тролів, проте ці книжки надовго закарбувалися у мою память. Обидві про те, як головні герої йдуть через страшні пригоди, важкі випробування до миру і перемоги.
Думаю, нині саме час читати їх з дітьми. Бонусом буде те, що ці книжки неймовірно захопливі, з закрученим сюжетом, від якого неможливо відірватися.
З якою піснею можеш порівняти EdCamp та чому?
Це пісня «Перемога» Океану Ельзи & KALUSH. Вона починається такими словами:
«В тебе нема бажання
Бути таким, як хочуть
Твої батьки, як хоче
Школа, яка краде твої ночі…».
І мені здається, у цих словах багато біловоронячого, того, що хоче змінити рух EdCamp у середній освіті.
А у приспіві Славко Вакарчук співає:
«Що би тобі не казали, попереду – перемога!
Не зупинятися, падати, далі йти,
Скоро ми будем вдома – я і ти».
І це теж про едкемпівську освітянську спільноту, яка невтомно працює задля перемоги і кращого майбутнього.
Який фільм подивлюся на наступних вихідних та чому саме його?
Останнім часом я багато думаю про фільм «Апокаліпсис сьогодні» американського режисера Френсіса-Форда Кополи.
Це вільна екранізація роману «Серце пітьми» Джозефа Конрада, геніальне кіно, що отримало всі можливі нагороди та є у всіх рейтингах найважливіших фільмів на всі часи.
Для мене цей фільм, події якого відбуваються під час війни у В’єтнамі, – потужне висловлювання про те, що таке війна і що вона робить з людиною і людяністю загалом. Я дивилася його вже багато разів і буду передивлятись знову, щоб, зокрема, краще розуміти нинішню війну і те, як вона змінює нас.
