Пам’яті Ігоря Андрієнкова
Вчорашній вечір приніс жахливу звістку.
Не стало Ігоря Андрієнкова.
Дуже важко дібрати слова, ким була ця людина як для спільноти EdCamp Ukraine, так і української освіти загалом. Бо це не просто посади чи досягнення. Це людина, наша рідна людина, що завжди була поруч. І зараз вона теж поруч.
Особистість, яка обдаровувала всіх оточуючих найщиришими у світі посмішками, найтеплішими обіймами.
Ігорю.
Ці рядки даються нам невимовно боляче. І головне слово серед усіх написаних – дякуємо. Дякуємо. Дякуємо. Повторимо ще сотні разів. Завтра, за два місяці та крізь роки. Дякуємо.
За тебе, за стійкість, віру, непохитність, цінності, які було не зламати, за радість, професіоналізм, запал, щирість, справедливість, за твоє вміння зайти в кімнату та стати центром уваги, привернувши всі погляди на себе, за спільні моменти, які тепер стають ще більш цінними. Ми раді, що їх було так багато.
Ти знаєш, Ігорю, як багато слів ми ще не встигли тобі сказати. Як любимо, цінуємо, поважаємо та захоплюємося. І ми кажемо їх зараз. Впевнені, що тисячі людей сьогодні мовчки передають ці слова тобі.
Чи є життя після смерті? Ми не знаємо.
Проте ти тепер – так.
Спочивай із миром, наш дорогий Ігорю.
Назавжди твоя команда EdCamp Ukraine.
