Освіта в часи кризи – якою вона може бути
У розбудові освіти майбутнього Україна може скористатися кращими практиками та досвідом зарубіжних країн у подоланні різноманітних криз.
Цю тему ми підняли й під час EdCamp-ВОЛЯ 2023.
У цьому нам допомогла Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка започаткувала проєкт «Освіта в часи кризи». Організація зібрала приклади таких досвідів різних країн у тематичну публікацію.
А її співавторкою стала пані Лілія Гриневич, міністерка освіти та науки України (2016-2019 рр.), перша проректорка Київського університету імені Бориса Грінченка, яка проаналізувала зарубіжні досвіди та обрала ті з них, що можуть бути впроваджені в Україні.
«Якщо директор/-ка школи не розуміє суті реформування, то найкраща вчителька чи вчитель будуть почуватися в цій школі зайвими. Усе вчительство – ментори дитини, які спільно вирішують як допомогти. Найефективнішою є горизонтальна співпраця вчительства. У більшості країн, які подолали кризу, вчительство перейшло до політики співпраці», – поділилася своїми думками про зарубіжні досвіди пані Лілія.
Що робили освітяни та освітянки різних країн у часи криз?
Естонія
Запровадили навчання естонською мовою та оновили зміст націєтворчих предметів (зокрема, літератури, історії, географії) при переході від радянської до національної системи освіти. Також естонці запровадили державно-приватні проєкти цифровізації освіти.
Ірландія
Запровадили предмет благополуччя, який викладають у школах. Також у Ірландії відійшли від ізоляціоністської політики викладання окремих предметів і заохочують співпрацю вчителів-предметників.
Канада
У канадській провінції Манітоба освітня політика направлення на примирення корінних та некорінних народів. Її впровадження канадці почали з політики визнання правди про утиски корінних народів, і ця практика напевне буде актуальною для розбудови української освіти на територіях, де відновиться контроль нашого уряду.
Португалія
Тут заохочують як академічну автономію вчителів, які можуть змінювати до 25 % освітніх програм, так і автономію закладів освіти.
Швеція
У час великої міграції сирійських біженців у цій країні розробили діагностичні інструменти, які вимірюють рівень знань та навичок, а також соціальну зрілість і здоров’я новоприбулих учнів та учениць.
Фінляндія
Ця країна готується до переходу на 12-річне обов’язкове навчання. і при підготовці цього переходу фінські фахівці та фахівчині ретельно проаналізували усі витрати і дійшли висновку, що продовження тривалості навчання є надійною інвестицією у майбутню економіку держави, адже маючи освіту, молодь матиме кращі перспективи працевлаштування і, відповідно, краще докладеться до економічного розвитку.
Публікацію «Освіта в часи кризи» ви можете переглянути тут bit.ly/fromaroundtheworldoecd
Що ви думаєте про ці зарубіжні практики? Які з них були б вам корисними?
