Зробіть свій унесок в розвиток спільноти!
UA
img

Інтерв’ю № 6. «Імперії закінчують погано», – Наталія Добрянська

Педагогиня Наталія Добрянська розповідає, як вибудовувати історичні паралелі поміж плетінням сіток і ліпленням вареників для військових.

З початком війни з росією життя українських учительок та вчителів змінилося не лише на сході країни, де вони працюють у надважких умовах. Освітяни, які мешкають на заході нашої країни, також мають багато викликів, зокрема, викладають для розпорошеного по світу учнівства та надають допомогу своїм громадам. Про це розповідає Наталія Добрянська — викладачка історії та правознавства, консультантка Центру професійного розвитку педагогічних працівників м. Львова.

 

Пані Наталія радить звернути особливу увагу на історію і ті навички, які може дати ця дисципліна: «Історію вчити треба, щоб не повторювати помилок і розуміти, де вкрадене, а де своє. Також ви зможете грамотно розбивати дурниці опонента, який не знає історії», — говорить викладачка. Пані Наталія нагадує, що час імперій неодмінно закінчується, і вони падають, а ми переможемо. 

Їхати не можна залишитися

Мені було б легко виїхати з України в перший день війни. Тоді сину було ще 17, і мені не треба було шукати прихистку, бо на мене чекали. За 200 км від кордону в Європі живуть родичі, які підготували будинок, закупили продукти і тиждень умовляли мене евакуюватися. Я не поїхала і не шкодую. Там би я не змогла, а тут продовжую себе реалізовувати. Я тепер точно знаю, що я стійка. Я не здалася, а знайшла в собі сили, ресурси, можливості рухатися далі й вести за собою усіх, хто поруч. 

Чарівний копняк

Моїм натхненням стали мої діти, які з’їхалися в мій дім. Увесь свій час я перебувала в новинах. Ловила себе на тому, що сиділа і «залипала» годинами в будь-якому куточку, де є розетка. Напевно, якби не діти, я б звідти і не виходила, перетворюючись на «людину-зомбі».

Але діти, хоч уже й дорослі, постійно нагадували мені про свої потреби. І тоді я зрозуміла, що я відповідальна за весь оцей колектив, який у мене мешкає, і перемкнула увагу з телефона на дітей. Потім на прогулянках із собакою вони зацікавилися темою війни. І ми гуляли, а я розповідала щось цікаве — спочатку донькам, потім до нас доєдналися син і зять. Так вони мене підштовхнули до думки, що не можна днями дивитися новини. Від того, що я буду нервово гортати соцмережі чи новинні сайти, нічого не зміниться, а себе я зажену в глухий кут. Діти дали мені «чарівний копняк», завдяки якому я зрозуміла, що потрібна в іншому місці і можу себе реалізувати по-іншому.

Історичні паралелі

Тему Другої світової війни я викладаю в школі 22 роки. До 24 лютого ми її аналізували загалом, ті події не було із чим порівнювати. Так у мене збіглося, що якраз за тиждень до війни ми в школі почали говорити про передумови Другої світової, і я звернулася до книжок «Таємна дипломатія» та «Історія дипломатії», де читала про німецьку та радянську дипломатію. Знайшла дуже багато паралелей, подібностей між Другою світовою і нинішньою війною. Тому я собі постійно повторювала — це вже було. Зараз не відбувається нічого нового, крім нових видів озброєння, насправді.

Звісно, ми пам’ятаємо, чим закінчилася Друга світова війна, і логічно, що цього разу буде так само. Просто ціна відповідальності, як і наслідки, будуть іншими, і не лише для тих, хто безпосередньо є учасниками та учасницями війни. Буде глобальна переоцінка відносин між країнами і стану безпеки, як це було після Першої і Другої світових війн.

Якось написала мені випускниця. Їй 30 років, вона лікарка. Вона нагадала, як я розповідала на уроках, що будь-яка імперія проходить певні фази розвитку й неодмінно розпадається. І вона чекає того розпаду. Прочитавши це, я плакала, але водночас мені було приємно, що вже доросла людина пам’ятає такі деталі зі школи. Якщо вона мені це написала, то я на своєму місці і роблю свою справу добре.

img img

На жаль, не пощастило нам із сусідом. Варвари були в нас у різні епохи. Але згадаймо — варвари завжди погано закінчували.

img

Уроки між тривог

Пам’ятаю, 24 лютого ми планували день дистанційного навчання. У мене за розкладом був другий урок, і я сподівалася виспатися. Прокинулася від того, що якийсь дядько щось говорить і не змовкає. Я не зрозуміла, хто бубонить у мене в кімнаті. А виявилося, що це система оповіщення, яка повідомляла, що почалася війна. 

Діти почали писати про те, що не зможуть бути на уроці. Але я таки вийшла в зум і була здивована, бо десяток дітей мене там чекав. Ми просто говорили. Їм, напевне, треба було щось заспокійливе, або ж це було бажання повернутися до звичного режиму. 

Нині навчальний процес налагодився. У школі, де я вчителюю, від вересня ми відпрацювали зручні й корисні для всіх алгоритми. Наш розклад передбачав протягом одного тижня перші три уроки в зумі, а наступні 3–4 — через клас-рум, на другий тиждень у зворотному порядку. Зараз ці алгоритми показали себе дуже добре. Власне у мене великих змін немає з огляду на налагоджений процес. Змінилося хіба те, що в зум виходять не 70, а 50 % моїх десятикласників. Це переважно ті самі діти. Є учні, які в Європі вчаться і в місцевих школах. Для однієї дівчинки в Німеччині я маю особливу місію — записую і надсилаю уроки, бо їй цікаво вчитися у нас, разом з вивченням мови та іншими заняттями.

Складність у тому, що через повітряні тривоги ми згортаємо урок і біжимо в підвал. Але за два місяці це було буквально два рази і наприкінці уроку. Нам щастить.

У мене є десятикласники — клас «вдячних слухачів», але паралельно й учнів та учениць, яким не дуже хотілося працювати. З виконанням домашніх завдань у них зараз складно, але вони почали активніше працювати на уроці, залучаються до практичних завдань. Тема у нас благодатна — Друга світова війна. Тепер вони розуміють увесь масштаб, як відбувалися події 1939–1945 рр. Також я намагалася вивчати нові програми та ресурси, які можна використовувати в навчанні. Я шукаю онлайн-інструменти, де діти можуть бути активнішими. Нині діти не люблять говорити, це ні для кого не секрет. Але я шукаю можливості почути їхню думку за допомогою різних ресурсів.

Діти стали більш серйозними. Мінус у тому, що я не бачу їх наживо, немає особистого контакту. Але вони почали ставити більше запитань. І це запитання не 16-річних дітей. Вони задумуються над складнішими речами, наприклад, як буде далі. Ми підкреслюємо, що все буде добре і перемога за нами.

img img

Я не зрозуміла, хто бубонить у мене в кімнаті. А виявилося, що це система оповіщення, яка повідомляла, що почалася війна.

img

Ковдри за п’ять хвилин

Я мешкаю недалеко від Львова, у маленькій сільській громаді. Від початку війни в нас одразу з’явився потужний чат у вайбері, де йшла вся комунікація. Тому я чітко знала, що відбувається і куди йти допомагати. Буквально з перших двох днів у нас з’явилися люди, які тікали від війни, — жінки з дітьми з Бучі, із Житомира, Києва. Наша школа й досі є прихистком для кількох сімей. Щойно в нас питали про ковдри, наприклад, то за 5 хвилин уже було достатньо всього. Усе збиралося дуже швидко. 

До нас приїжджали фури з гуманітарною допомогою, які треба було розвантажити, посортувати, знову завантажити і відправити на Львів. Приходили всі — від старого до малого — у шкільний величезний спортзал. Усе відбувалося швидко і якісно, буквально за пару годин усі коробки були спаковані й підписані. Я ніколи раніше не спостерігала за таким колективним духом громади.

Сотні вареників

Коли в громаді кинули клич, що треба плести сітки й готувати їжу на фронт для тих, хто опинилися в складних обставинах і туди,  де немає їжі, я залишила дім на дітей і пішла допомагати. Ніколи в житті я не плела сіток, але навчилася і плела сітку. 

На другий день я пішла в шкільну їдальню готувати. Я намісила стільки тіста! Дуже боліли руки, бо місити тісто нон-стоп на вареники — непроста справа. Це знає кожна порядна галицька господиня, тому місити тісто ніхто не хотів. Коли я взялася за цю справу, усі полегшено видихнули, тому що знайшлася «крайня». А я отримала від того масу задоволення й додаткового ресурсу. Я втішилася тим, що я, навіть перебуваючи порівняно в безпеці, можу робити щось корисне. Це звичайний вчинок, але я ним дуже тішуся.

Ми наліпили тьму вареників. І вже на якийсь енний день у мене була репутація кобіти, яка добре місить тісто. Я вже не могла цій репутації нашкодити, я мусила прийти, стати руки в боки — і братися до замісу. Тепер знаю, що я можу це робити у великих масштабах. На всіх учасників і учасниць принаймні одного ЕдКемпу я точно намішу!

Освітній фронт

Під час війни навчальні заклади західних регіонів приймають у своїх стінах учнівство зі сходу та півдня країни, де точаться бойові дії. Зокрема, на Львівщині навчаються 24,9 тис. учнів та учениць з родин ВПО, за даними департаменту освіти Львівської ОДА. Крім того, навчальні заклади стали прихистком для багатьох родин, яким педагоги допомагають усім необхідним. 

Щоб допомогти освітянам України продовжувати навчати дітей під час війни, спільнота EdCamp Ukraine запустила краудфандингову кампанію — збір коштів на комп’ютерну техніку та доступ до інтернету тим педагогам, що через війну втратили обладнання для навчання. Також зібрані кошти планують направити на психологічну підтримку вчителів і організацію конференцій, де вони можуть поділитися досвідом навчання під час війни. До кампанії можуть долучитися як громадяни з-за кордону на платформі GoFundMe, так і українці — на сторінці EdCamp Ukraine, додаючи коментар «Моя війна. Уроки» до платежу.

Захист учительства

Щойно закінчиться війна, ми будемо проводити нашу (не)конференцію ЕдКемп. Я б хотіла присвятити її вчителю як людині, що потребує юридичної, психологічної допомоги. Усе буде побудовано навколо вчителя і його комфорту в школі і поза нею. Ми хочемо давати корисні кейси — як боротися з вигоранням, як перемикатися і робити щось для себе. Бо в нас учитель — це таке створіння, що весь час працює для школи, якого весь час смикають органи влади, адміністрації. І вчитель дуже рідко може себе захистити. Юридичні важелі захисту в Україні недосконалі, непроговорені, часто не знайомі людям. Тому треба, щоб учительство було більше ознайомлене з інструментами, за допомогою яких можна себе захистити. 

img img

Коли карта повітряних тривог починає світитися червоним, я згадую моїх знайомих у тих регіонах, і виявилося, в кожній області у мене є добрі приятелі та приятельки, мої люди.

img

Куди я б поїхала на ЕдКемп

Я хочу до Харкова. Я пообіцяла одному доброму товаришу, що піду в парк Горького і покатаюся на американських гірках. Останні два роки я всім розповідаю, який чудовий Харків. Коли я вперше потрапила туди взимку, всюди лежав сніг, було холодно, і місто видалося мені сірим. А потім я приїхала влітку — і просто закохалася в Харків. Мене здивувати складно, але в парку Горького я почувалася дуже комфортно. Бо ми там групою дорослих учителів та вчительок каталися на атракціонах і чудово перебули час.

Направду, хочеться поїхати скрізь. Коли карта повітряних тривог починає світитися червоним, я згадую моїх знайомих у тих регіонах, і виявилося, в кожній області у мене є добрі приятелі та приятельки, мої люди. У мене є мрія від 2015 року — це Донецьк і Луганськ, де я ніколи не була. Хочу як колись — коли в тебе ноги гудуть, голова квадратна, а ти хочеш бути всюди.

Мапа думок

З освітянами інших країн я би ділилася досвідом того, як вистояти в таких стресових ситуаціях. Як після прильоту ракети в околиці виходити на урок до дітей, навіть якщо тебе в зумі чекає одна дитина. Я би ділилася своїм досвідом стресостійкості. Я бачу багато моїх колег, що не можуть владнати самі із собою. Я здебільшого навчилася контролювати свої емоції, думаю, багатьом людям це може допомогти. 

Я б розказала, як малювати мапи думок. У цьому я керуюся книжкою Тоні Б’юзена «Мапа думок». Якось я собі змалювала план на тиждень, і це мене змотивувало рухатися далі. Я використала десять кольорів, кожен день мав свій колір, кожна гілочка промальована по-іншому. Я би поділился такими рецептами, як можна тішити себе в умовах, коли тяжко. Як зосередитися, відкинути все й змусити себе зробити те, чого ти раніше не робила. Якби кожен і кожна ділилися такими нехитрими рецептами, то ми б почувалися краще і відкривали б для себе щось нове.


Текст — Галина Ковальчук.

Серія інтерв’ю «Моя війна. Уроки» підготовлена за фінансової підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation – a Project of the German Marshall Fund of the United States (Чорноморський трастовий фонд, проєкт Німецького фонду Маршалла).

Позиції громадської організації «ЕдКемп Україна» і Фонду можуть не збігатися з поглядами, висловленими освітянами в інтерв’ю.

img img
Поділитись новиною у соціальних мережах
Форма зворотного зв’язку

Залиште свої контактні дані для зв’язку

Ваше ім’я
Телефон
flag
  • flag
    af +93
  • flag
    al +355
  • flag
    dz +213
  • flag
    as +1684
  • flag
    ad +376
  • flag
    ao +244
  • flag
    ai +1264
  • flag
    ag +1268
  • flag
    ar +54
  • flag
    am +374
  • flag
    aw +297
  • flag
    au +61
  • flag
    at +43
  • flag
    az +994
  • flag
    bs +1242
  • flag
    bh +973
  • flag
    bd +880
  • flag
    bb +1246
  • flag
    by +375
  • flag
    be +32
  • flag
    bz +501
  • flag
    bj +229
  • flag
    bm +1441
  • flag
    bt +975
  • flag
    bo +591
  • flag
    ba +387
  • flag
    bw +267
  • flag
    br +55
  • flag
    bn +673
  • flag
    bg +359
  • flag
    bf +226
  • flag
    bi +257
  • flag
    kh +855
  • flag
    cm +237
  • flag
    ca +1
  • flag
    cv +238
  • flag
    ky +1345
  • flag
    cf +236
  • flag
    td +235
  • flag
    cl +56
  • flag
    cn +86
  • flag
    co +57
  • flag
    km +269
  • flag
    cd +243
  • flag
    cg +242
  • flag
    ck +682
  • flag
    cr +506
  • flag
    ci +225
  • flag
    hr +385
  • flag
    cu +53
  • flag
    cy +357
  • flag
    cz +420
  • flag
    dk +45
  • flag
    dj +253
  • flag
    dm +1767
  • flag
    do +1809
  • flag
    ec +593
  • flag
    eg +20
  • flag
    sv +503
  • flag
    gq +240
  • flag
    er +291
  • flag
    ee +372
  • flag
    et +251
  • flag
    fo +298
  • flag
    fj +679
  • flag
    fi +358
  • flag
    fr +33
  • flag
    pf +689
  • flag
    ga +241
  • flag
    gm +220
  • flag
    ge +995
  • flag
    de +49
  • flag
    gh +233
  • flag
    gi +350
  • flag
    gr +30
  • flag
    gl +299
  • flag
    gd +1473
  • flag
    gp +590
  • flag
    gu +1671
  • flag
    gt +502
  • flag
    gg +44
  • flag
    gn +224
  • flag
    gw +245
  • flag
    gy +592
  • flag
    ht +509
  • flag
    hn +504
  • flag
    hk +852
  • flag
    hu +36
  • flag
    is +354
  • flag
    in +91
  • flag
    id +62
  • flag
    ir +98
  • flag
    iq +964
  • flag
    ie +353
  • flag
    im +44
  • flag
    il +972
  • flag
    it +39
  • flag
    jm +1876
  • jp +81
  • flag
    je +44
  • flag
    jo +962
  • flag
    kz +7
  • flag
    ke +254
  • flag
    ki +686
  • flag
    kw +965
  • flag
    kg +996
  • flag
    la +856
  • flag
    lv +371
  • flag
    lb +961
  • flag
    ls +266
  • flag
    lr +231
  • flag
    ly +218
  • flag
    li +423
  • flag
    lt +370
  • flag
    lu +352
  • flag
    mo +853
  • flag
    mk +389
  • flag
    mg +261
  • flag
    mw +265
  • flag
    my +60
  • flag
    mv +960
  • flag
    ml +223
  • flag
    mt +356
  • flag
    mh +692
  • flag
    mq +596
  • flag
    mr +222
  • flag
    mu +230
  • flag
    mx +52
  • flag
    fm +691
  • flag
    md +373
  • flag
    mc +377
  • flag
    mn +976
  • flag
    me +382
  • flag
    ms +1664
  • flag
    ma +212
  • flag
    mz +258
  • flag
    mm +95
  • flag
    na +264
  • flag
    nr +674
  • flag
    np +977
  • flag
    nl +31
  • flag
    nc +687
  • flag
    nz +64
  • flag
    ni +505
  • flag
    ne +227
  • flag
    ng +234
  • flag
    kp +850
  • flag
    no +47
  • flag
    om +968
  • flag
    pk +92
  • flag
    pw +680
  • flag
    ps +970
  • flag
    pa +507
  • flag
    pg +675
  • flag
    py +595
  • flag
    pe +51
  • flag
    ph +63
  • flag
    pl +48
  • flag
    pt +351
  • flag
    pr +1787
  • flag
    qa +974
  • flag
    re +262
  • flag
    ro +40
  • flag
    ru +7
  • flag
    rw +250
  • flag
    kn +1869
  • flag
    lc +1758
  • flag
    vc +1784
  • flag
    ws +685
  • flag
    sm +378
  • flag
    st +239
  • flag
    sa +966
  • flag
    sn +221
  • flag
    rs +381
  • flag
    sc +248
  • flag
    sl +232
  • flag
    sg +65
  • flag
    sk +421
  • flag
    si +386
  • flag
    sb +677
  • flag
    so +252
  • flag
    za +27
  • flag
    kr +82
  • flag
    es +34
  • flag
    lk +94
  • flag
    sd +249
  • flag
    sr +597
  • flag
    sz +268
  • flag
    se +46
  • flag
    ch +41
  • flag
    sy +963
  • flag
    tw +886
  • flag
    tj +992
  • flag
    tz +255
  • flag
    th +66
  • flag
    tl +670
  • flag
    tg +228
  • flag
    to +676
  • flag
    tt +1868
  • flag
    tn +216
  • flag
    tr +90
  • flag
    tm +993
  • flag
    tc +1649
  • flag
    tv +688
  • flag
    ug +256
  • flag
    ua +380
  • flag
    ae +971
  • flag
    gb +44
  • flag
    us +1
  • flag
    uy +598
  • flag
    uz +998
  • flag
    vu +678
  • flag
    va +379
  • flag
    ve +58
  • flag
    vn +84
  • flag
    vg +1284
  • flag
    vi +1340
  • flag
    eh +212
  • flag
    ye +967
  • flag
    zm +260
  • flag
    zw +263
Email
Напишіть Ваше запитання

Учительство, об’єднуймося!

Долучайтеся до спільноти EdCamp Ukraine та зростайте разом із нами.

Кожен лист — це:

  • можливості для професійного та особистісного зростання;
  • нові ініціативи і програми підвищення кваліфікації;
  • статті й інтерв’ю ПРО і ДЛЯ українського вчительства.