Зробіть свій унесок в розвиток спільноти!
UA
img

Інтерв’ю № 8. «Бути разом — безцінно», – Валентина Федоряка

Учительки та вчителі з тилових регіонів України працюють на двох фронтах одночасно. Вони волонтерять, щоб наблизити нашу перемогу, і водночас навчають дітей. Про це, а також про те, як давати раду стресу, напруженню й розбурханим війною почуттям, розповідає Валентина Федоряка, учителька математики з гімназії села Трудолюб Миргородського району на Полтавщині. Пані Валентина ділиться тим, які практики стійкості та вдячності використовує на уроках та в житті і як знаходить для своїх учнів і для себе ресурс, щоб іти далі.

Головні уроки

Головним уроком для мене стало те, що з новим етапом війни ми знову переосмислюємо цінності. Знову життя, любов і турбота стають на перше місце. Стають надзвичайно цінними люди, які поруч, які обіймають, захищають, допомагають.

Другий урок — не можна бути наполовину. Не можна бути наполовину в Україні, наполовину — в росії. Не можна жити у вільній державі і тримати в голові «русский мир». Не можна користуватися благами цивілізації, демократії і схвалювати диктатуру. Не можна бути патріотом і звалювати все на політику, ніби не ми обираємо політиків. Не можна бути українцем і ходити в російську церкву. Не можна прожити в Україні 30 років і хоч раз не спробувати заговорити українською. 

Ще дуже важливі уроки дав мені мій чоловік, Петро Федоряка, який загинув у 2014 році в цій же війні в Шахтарську. Він, як і інші воїни, говорив, що доки війна не зайде в кожен дім, ми не переможемо. Бо не лише любов рухає до перемоги, а й ненависть. Він часто повторював, що за все треба платити, іноді, на жаль, кров’ю. І разом легше робити всі справи, перемагати також легше разом. 

Можливо, тому, що я живу в тилу, війна не асоціюється в мене з апокаліпсисом. Це надзвичайно болісне очищення, після якого ми стаємо впевненішими і наповненішими. Це світло після грози, в променях якого все розвидняється. Це дощ, що змиває бруд з усіх поверхонь. Це струмок, що стає сильнішим, це ковток чистого повітря, що рятує дитину, народжену бути вільною. Це рятівна волога, що проросте житом у полях. Це калина, яку ми піднімемо завдяки нашій волі до свободи.

Безстрашні українці

Я — з тих українців і українок, для яких війна триває з 2014 року і проходить зовсім поруч. Війна потопталась по нашій сім’ї ворожим чоботом і танком.

І тому з новою фазою війни я вже знала, хто готовий іти воювати, хто буде волонтерити, що будуть робити ковалі, моя родина, друзі-вчителі. Люди, які під час війни не ниють, не ховаються, а роблять усе для перемоги, виконують якнайкраще свою роботу, наповнюють дні щоденними важливими справами, викликають особливу гордість. Щаслива, що маю багато таких друзів.

З 24 лютого цього року я почала вести нотатник, де пишу про кожен день війни, про те, що відбувається у мене в родині, і що ми робимо посутнього. Особливим пунктом я виділяю людей, з якими познайомилася чи яких перевідкрила для себе. 

27-річний Владислав, випускник нашої школи. Він успішно працював за кордоном, а дізнавшись про війну, одразу повернувся і пішов у військкомат. Він загинув, захищаючи нас від орди…

Інший випускник, Іван, якому щойно виповнилось 18 років, пішов служити, підписав контракт і нині перебуває в одній з найгарячіших точок фронту. Ми йому допомагаємо. А ще він щодня телефонує своїй улюбленій учительці.

Інший наш випускник 2017 року, Євген, не побоявся в перші дні війни поїхати в Харків, щоб переправити туди гуманітарну допомогу, а звідти — людей. Сьогодні він — воїн-доброволець.

Воюють наші вчителі Олександр та В’ячеслав, хоча з різних причин вони мали повне право відмовитися.

Я знала, що Оксана — привітна продавчиня з Миргорода, але наскільки масштабно вона волонтерить, я дізналася лише у війну. Вони з чоловіком та друзями із сусіднього села роблять тушковане м’ясо з крупами, консервацію сотнями банок, передають їх ящиками на фронт постійно, з 2014 року. І якщо сказати ввечері Оксані, що в нас проїздом воїни, то на ранок будуть мішки з продуктами, ліками і всім необхідним.

Маскувальні сітки плетуть нині в кожному населеному пункті. Та я не перестаю захоплюватися тим, як системно це організувала Олена, дружина воїна, завучка миргородської школи. 

Також я познайомилася з Дашею, донькою військового капелана і дружиною офіцера, який зараз воює. Вона могла поїхати на захід України чи за кордон, але не зробила цього. Натомість працювала медсестрою-волонтеркою в нашому військовому шпиталі, бо має навички з медичної допомоги. Після додаткового навчання поїхала до чоловіка на старенькій автівці за 300 км, щоб відвезти йому спорядження, а потім мобілізувалася.

Людей, які щоденно роблять гідні вчинки і додають віри в перемогу, на щастя, багато в  Україні. 

img img

Перед сном я малюю у своїй уяві, як я зустрінуся з чотирма моїми внуками. Троє з них виїжджали з Харкова (Північна Салтівка) п’ять днів, поки дісталися до Івано-Франківська.

img

Тест на лідерство

Як і по всій країні, у нашому селі і навколо — небачена активність людей. Воюють, варять, печуть, в’яжуть, сіють… Ковалі, як завжди, воюють і кують: скоби, ножі, «їжаки», сокири. У наших селах загинули два Воїни Світла. Ми прощалися з ними з гідністю, це об’єднує громаду і показує, що для нас важливо й цінно. Також люди допомагають облаштовувати блокпости, привозять регулярно туди пиріжки, солодощі, каву.

До нашої громади приїхали понад 5 тисяч ВПО, переважно це люди з Харкова, Києва, Донецької та Луганської областей. Ми допомагаємо людям, які змушені були переїхати в наше село через війну. Та прикро, коли чоловіки з переселених родин не стають на військовий облік. Можливо, бояться.

Зараз особливо дратує неоднозначне сприйняття бойових дій. Коли я чую від людей, що треба було домовитися, дружити з путіним, це дратує мене й інших, адже у всіх нині загострені почуття. Тому я впевнена, що сьогодні потрібно визначитися й бути трохи жорсткішим у цьому питанні. Дратує, коли в одній родині чоловік і син воюють, а в іншій родині люди гучно п’ють пиво біля магазину. Я розумію тих, хто захищають Україну, а не тих, хто розпочинають кожну розмову з «якби», сидячи в кав’ярні чи лежачи на дивані. 

А ще війна одразу показує лідерство — чи спроможний очільник громади працювати, організувати людей. Усе одразу видно в такі складні періоди. Думаю, у багатьох громад в тилах подібні проблеми.

Освітній фронт

Від початку війни Полтавщина — під ударом окупантів. За даними Полтавської ОВА, за час повномасштабного конфлікту по області випущено близько 50 ракет, особливо постраждали Кременчук і Миргород. Водночас у Миргородській громаді є 5,5 тис. людей, які змушені були покинути рідні домівки, їх приймають місцеві жителі, школи та інші заклади освіти. 

Щоб допомогти освітянам України продовжувати навчати дітей під час війни, спільнота EdCamp Ukraine запустила краудфандингову кампанію — збір коштів на комп’ютерну техніку та доступ до інтернету тим педагогам, які через війну втратили обладнання для навчання. Також зібрані кошти планують направити на психологічну підтримку вчительок і вчителів та організацію конференцій, де вони можуть поділитися досвідом навчання під час війни. До кампанії можуть долучитися як громадяни з-за кордону на платформі GoFundMe, так і українці — на сторінці EdCamp Ukraine, додаючи коментар «Моя війна. Уроки» до платежу.

Дозвольте вас обійняти

Щоденно я складаю список з 20–30 пунктів. Роблю це на один день, не планую на завтра чи післязавтра, лише на сьогодні. У виконанні цього списку мій ресурс — це людські обійми. Для мене слова «Можна тебе обійняти?» значать те ж саме, що й «Доброго вечора, ми з України». Я обіймаю людей поруч разів сто на день. Я обіймаю школярів на вулиці, за якими сумую. Обіймаю всіх друзів, і незнайомців-патріотів, з якими щойно познайомилася. 

Перед сном я малюю у своїй уяві, як зустрінуся з чотирма моїми внуками. Троє з них виїжджали з Харкова (Північна Салтівка) п’ять днів, поки дісталися до Івано-Франківська. Інший онук виїжджав з донькою з Києва (Оболонь) шість годин тільки по місту. 

Мій ранковий ресурс — фізаліс. Цю рослину ми посіяли ще до війни, і так трапилося, що саме 24 лютого насінинки почали активно сходити. Але тоді було не до них. Фізаліс стояв на вікні й підсихав. А на другий чи третій день я побачила, що він пнеться вгору, хоче рости, — і полила його. Так продовжую кожного дня, а зранку особливо. І тепер я уявляю, як ми висаджуємо ці сильні рослинки, як вони борються за життя, з ким поділимося плодами. Щойно просинаюся, я одразу біжу до своїх фізалісів. Раніше я не дуже була схильна до рослинництва, квітникарства, а зараз фізаліс — один з моїх ресурсів. 

img img

Наші діти живуть у селі, їм треба ще й допомагати батькам по господарству, дотримуватися режиму світломаскування. Тому ми робимо так, щоб у них на вечір не було ніяких справ.

img

Зрозуміти почуття

Ми були одними з перших у Полтавській області, хто перейшли на платформу G-Suite for Education і налагодили навчальний процес навіть з перших днів пандемії ковіду. Тому дітей було легко підключити і зараз. Уроки у нас нині по 25 хвилин, деякі з колег замінюють тих учителів, що зараз на фронті. Після уроків учительки та вчителі волонтерять, і простір для цього безмежний. 

Зміни в навчанні пов’язані з тим, що є учні й учениці, які виїхали в інші країни, зокрема з 9 і 11 класів. Вони навчаються і в нашій школі, і ходять у місцеві навчальні заклади. Цих дітей треба підтримувати, бо для них перебування далеко від дому стресове. Також у нас є діти з родин ВПО, їх не так багато, але вони підключені до наших гугл-класів фактично з першого дня. Є діти, батьки яких зараз у ЗСУ і теробороні, і ці діти також потребують особливої підтримки. 

Хоча ми живемо в тилу, тривога, стрес і неспокій все одно притаманні дітям. Як і запитання мого учня Артема «Для чого люди, які мають мільярдні статки і необмежену владу, розпочинають війну?». Тому на кожному уроці ми з колегами намагаємося зробити так, щоб дитина зрозуміла свої почуття, не засуджуємо їх, говоримо про зміни настрою і про те, що ми одне для одного — опора. Тому ми маємо відкритися, а не ховатися за чорними квадратами, бо бути разом зараз — безцінно. Я помітила, що діти хочуть відчувати мій спокій і стабільність. Тому навіть якщо я сама в тривозі, не показую цього дітям. Ми використовуємо практики стійкості, які радить психологиня Світлана Ройз, практики вдячності. Рік-два тому, коли я казала «Нумо подякуємо воїнам», для дітей все-таки це було чимось далеким. А зараз фактично в кожній родині є зв’язок з фронтом.

Я не завантажую дітей надскладними темами, домашніми завданнями. Бо наші діти живуть у селі, їм треба ще й допомагати батькам по господарству, дотримуватися режиму світломаскування. Тому ми робимо так, щоб у них на вечір не було жодних справ. Я — класна керівниця в 10 класі. Діти підписані на психологічний канал «Без паніки». Даю їм такі інструменти, щоб вони не читали новини весь час, а відволікалися на легкі ресурсні вправи. 

Можливо, діти трохи відстануть у вивченні математики, але зараз є важливіші речі. У молодших школярів є особлива гордість за те, що вони — українці. Діти з середніх класів постійно питають, що можна зробити, чим допомогти, чи приймуть їх на блокпост чи в тероборону. Учні та учениці, які виїхали, почуваються в плані наук на 12+, показують гарні результати і в математиці, і в мистецтві. Чеські вчителі, наприклад, захоплюються нашими креативними дітьми, які дуже швидко вчать чеську мову. Думаю, це не одиничний приклад, а показник нашої освіти в цілому. Недоліки нашої освіти теж стали помітнішими під час війни.

Переоцінка освіти

Один з наших учнів став рідко відвідувати уроки, бо знайшов роботу в Миргороді і буде працювати. Звісно, ми його не виключаємо зі школи. Можливо, він зможе працювати і навчатися дистанційно та індивідуально. Але, працюючи, він втратить шанс отримати високий бал ЗНО і вступити до вишу. З іншого боку, людина, яка могла б знайти себе в робочій спеціальності, марно проведе в університеті п’ять років.

Діти бачать, що світ крихкий, і не розуміють, навіщо його руйнувати ще й війнами, і вони розгублені, особливо 11-класники. Це зрозуміло, бо невідомо, як пройде вступна кампанія і що буде далі. Думаю, зараз буде переосмислення обов’язковості вищої освіти, бо відкриється великий простір для робочих спеціальностей. Тому не вступати до інституту, де навчання відбуватиметься дистанційно, — не така вже й погана ідея. 

img img

Думаю, зараз буде переосмислення обов’язковості вищої освіти, бо відкриється великий простір для робочих спеціальностей.

img

Місця сили

Одне з моїх захоплень — подорожі. Я була в багатьох країнах, також мала мрію побачити всі обласні центри України. Але в мене особисто так і не склалися подорожі у Чернігів і Миколаїв. А зараз ці міста — особливі, з особливим болем. Я вірю в їх відновлення, відродження. Міні-ЕдКемпи — це унікальний спосіб подорожувати країною і побачити міста та села, до яких ви, може, ніколи і не доїхали б. Вірю, що так буде й надалі. 

Відкривати світ

З колегами за кордоном я поділилася б усвідомленням того, що світ глобальний і взаємопов’язаний. Не можна жити у щасливій чи умовній капсулі, природній чи штучно створеній, як показують приклади росії та Німеччини. Глобальні зв’язки є у всьому сучасному світі. Тому важливе зближення країн, як і галузей — наприклад, партнерство на рівні шкіл. З патріотизмом у Європі все гаразд, і я вдячна, що там виховують патріотів своїх країн. Але також важливо знати і про Україну — країну, що тримає удар окупантів. Думаю, школярам треба про це говорити і готувати їх до того, що світ глобальний і наскільки важливий глобальний мир.

Наш випадок унікальний, адже весь світ побачив Україну і нашу сміливість. Колеги за кордоном цікавляться подіями в нас. Нам пишуть фіни та американці, поляки та данці, підтримують нас, за це їм щира подяка.

А головна моя велика дяка — воїнам — за наше життя в мирному домі. Це велике щастя — жити у власному будинку, саджати город, бачити щодня школу й дітей наживо. Я свято вірю в перемогу, тому ми трудолюбимо кожен день, як можемо. 

Текст — Галина Ковальчук.

Серія інтерв’ю «Моя війна. Уроки» підготовлена за фінансової підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation – a Project of the German Marshall Fund of the United States (Чорноморський трастовий фонд, проєкт Німецького фонду Маршалла).

Позиції громадської організації «ЕдКемп Україна» і Фонду можуть не збігатися з поглядами, висловленими освітянами в інтерв’ю.

img img
Поділитись новиною у соціальних мережах
Форма зворотного зв’язку

Залиште свої контактні дані для зв’язку

Ваше ім’я
Телефон
flag
  • flag
    af +93
  • flag
    al +355
  • flag
    dz +213
  • flag
    as +1684
  • flag
    ad +376
  • flag
    ao +244
  • flag
    ai +1264
  • flag
    ag +1268
  • flag
    ar +54
  • flag
    am +374
  • flag
    aw +297
  • flag
    au +61
  • flag
    at +43
  • flag
    az +994
  • flag
    bs +1242
  • flag
    bh +973
  • flag
    bd +880
  • flag
    bb +1246
  • flag
    by +375
  • flag
    be +32
  • flag
    bz +501
  • flag
    bj +229
  • flag
    bm +1441
  • flag
    bt +975
  • flag
    bo +591
  • flag
    ba +387
  • flag
    bw +267
  • flag
    br +55
  • flag
    bn +673
  • flag
    bg +359
  • flag
    bf +226
  • flag
    bi +257
  • flag
    kh +855
  • flag
    cm +237
  • flag
    ca +1
  • flag
    cv +238
  • flag
    ky +1345
  • flag
    cf +236
  • flag
    td +235
  • flag
    cl +56
  • flag
    cn +86
  • flag
    co +57
  • flag
    km +269
  • flag
    cd +243
  • flag
    cg +242
  • flag
    ck +682
  • flag
    cr +506
  • flag
    ci +225
  • flag
    hr +385
  • flag
    cu +53
  • flag
    cy +357
  • flag
    cz +420
  • flag
    dk +45
  • flag
    dj +253
  • flag
    dm +1767
  • flag
    do +1809
  • flag
    ec +593
  • flag
    eg +20
  • flag
    sv +503
  • flag
    gq +240
  • flag
    er +291
  • flag
    ee +372
  • flag
    et +251
  • flag
    fo +298
  • flag
    fj +679
  • flag
    fi +358
  • flag
    fr +33
  • flag
    pf +689
  • flag
    ga +241
  • flag
    gm +220
  • flag
    ge +995
  • flag
    de +49
  • flag
    gh +233
  • flag
    gi +350
  • flag
    gr +30
  • flag
    gl +299
  • flag
    gd +1473
  • flag
    gp +590
  • flag
    gu +1671
  • flag
    gt +502
  • flag
    gg +44
  • flag
    gn +224
  • flag
    gw +245
  • flag
    gy +592
  • flag
    ht +509
  • flag
    hn +504
  • flag
    hk +852
  • flag
    hu +36
  • flag
    is +354
  • flag
    in +91
  • flag
    id +62
  • flag
    ir +98
  • flag
    iq +964
  • flag
    ie +353
  • flag
    im +44
  • flag
    il +972
  • flag
    it +39
  • flag
    jm +1876
  • jp +81
  • flag
    je +44
  • flag
    jo +962
  • flag
    kz +7
  • flag
    ke +254
  • flag
    ki +686
  • flag
    kw +965
  • flag
    kg +996
  • flag
    la +856
  • flag
    lv +371
  • flag
    lb +961
  • flag
    ls +266
  • flag
    lr +231
  • flag
    ly +218
  • flag
    li +423
  • flag
    lt +370
  • flag
    lu +352
  • flag
    mo +853
  • flag
    mk +389
  • flag
    mg +261
  • flag
    mw +265
  • flag
    my +60
  • flag
    mv +960
  • flag
    ml +223
  • flag
    mt +356
  • flag
    mh +692
  • flag
    mq +596
  • flag
    mr +222
  • flag
    mu +230
  • flag
    mx +52
  • flag
    fm +691
  • flag
    md +373
  • flag
    mc +377
  • flag
    mn +976
  • flag
    me +382
  • flag
    ms +1664
  • flag
    ma +212
  • flag
    mz +258
  • flag
    mm +95
  • flag
    na +264
  • flag
    nr +674
  • flag
    np +977
  • flag
    nl +31
  • flag
    nc +687
  • flag
    nz +64
  • flag
    ni +505
  • flag
    ne +227
  • flag
    ng +234
  • flag
    kp +850
  • flag
    no +47
  • flag
    om +968
  • flag
    pk +92
  • flag
    pw +680
  • flag
    ps +970
  • flag
    pa +507
  • flag
    pg +675
  • flag
    py +595
  • flag
    pe +51
  • flag
    ph +63
  • flag
    pl +48
  • flag
    pt +351
  • flag
    pr +1787
  • flag
    qa +974
  • flag
    re +262
  • flag
    ro +40
  • flag
    ru +7
  • flag
    rw +250
  • flag
    kn +1869
  • flag
    lc +1758
  • flag
    vc +1784
  • flag
    ws +685
  • flag
    sm +378
  • flag
    st +239
  • flag
    sa +966
  • flag
    sn +221
  • flag
    rs +381
  • flag
    sc +248
  • flag
    sl +232
  • flag
    sg +65
  • flag
    sk +421
  • flag
    si +386
  • flag
    sb +677
  • flag
    so +252
  • flag
    za +27
  • flag
    kr +82
  • flag
    es +34
  • flag
    lk +94
  • flag
    sd +249
  • flag
    sr +597
  • flag
    sz +268
  • flag
    se +46
  • flag
    ch +41
  • flag
    sy +963
  • flag
    tw +886
  • flag
    tj +992
  • flag
    tz +255
  • flag
    th +66
  • flag
    tl +670
  • flag
    tg +228
  • flag
    to +676
  • flag
    tt +1868
  • flag
    tn +216
  • flag
    tr +90
  • flag
    tm +993
  • flag
    tc +1649
  • flag
    tv +688
  • flag
    ug +256
  • flag
    ua +380
  • flag
    ae +971
  • flag
    gb +44
  • flag
    us +1
  • flag
    uy +598
  • flag
    uz +998
  • flag
    vu +678
  • flag
    va +379
  • flag
    ve +58
  • flag
    vn +84
  • flag
    vg +1284
  • flag
    vi +1340
  • flag
    eh +212
  • flag
    ye +967
  • flag
    zm +260
  • flag
    zw +263
Email
Напишіть Ваше запитання

Учительство, об’єднуймося!

Долучайтеся до спільноти EdCamp Ukraine та зростайте разом із нами.

Кожен лист — це:

  • можливості для професійного та особистісного зростання;
  • нові ініціативи і програми підвищення кваліфікації;
  • статті й інтерв’ю ПРО і ДЛЯ українського вчительства.