Зробіть свій унесок в розвиток спільноти!
UA
img

Інтерв’ю № 20. «Значення віри», – Олеся Чайківська

Учителька з Одещини Олеся Чайківська розповідає про щоденні подвиги українців і українок, уроки, що мають ціннісний компонент, та чому не можна жити напівсили.

Після війни не може бути повернення до старої системи навчання. Бо за цей час українське вчительство напрацьовує якісно нові методики, що спрямовані на психологічні потреби дітей, робить уроки цікавими та яскравими. Про зближення з дітьми в час війни розповідає Олеся Чайківська, учителька української мови та літератури, заступниця директора з навчально-виховної роботи у школі ім. В. Чорновола м. Южного, що на Одещині. На думку пані Олесі, саме переворот у мисленні вчительок і вчителів, а відтак — у навчанні дасть змогу створити справді нову.

Головні уроки

Українці люблять зрощувати, плекати, давати життя, ми — народ-людинолюб. Але коли принижують нашу гідність, зазіхають на наші права, ми готові жертвувати собою і помирати за ці цінності. Один з наших уроків — це шлях випробувань, який ми мусимо пройти, лише тоді постане великий потужний народ. Упевнена, ми пройдемо цей шлях.

Ще один урок — урок вдячності. Я вдячна Богові, який дає нам віру. Моя велика вдячність кожному і кожній, хто докладає максимум зусиль для того, щоб вистояти і перемогти. Щиро вдячна нашим воїнам — кожен день я усвідомлюю все глибше, що вони за нас віддають життя. Як кажуть, немає більшої любові, ніж віддати життя за свого ближнього. 

Я дуже вдячна світовій спільноті, що нас підтримує. Мене вразили слова польського гурту з пісні «Подай руку Україні»: «Ти не стій збоку, а подай руку Україні»… І це справді дружня рука, яка допомагає.

Плекати сміливість

Під час війни мені найбільше відгукнулася фраза «Сміливі завжди мають щастя» з твору «Тигролови» Івана Багряного. Вона підносить мій дух. Я вважаю, що ми — щасливий народ, бо вміємо об’єднуватися і відстоювати свою гідність, як це було на Майдані. Зараз уся Україна перетворилася на майдан єдності! Я думаю, що ми маємо плекати сміливість і не мовчати, а протистояти злу щоденно. І не лише в межах держави, а й у своїй громаді, на своїй вулиці. Ми маємо стати на сторону правди і відстоювати свою думку. 

Щоденний подвиг

Героїзм є щодня. Мій старший брат завжди своїм життям демонстрував любов до нашої землі й історії. І ось у перший день війни він пішов добровольцем на фронт, його юний син — у ТРО. 

Я захоплююся подвигом наших жінок, особливо тих, хто мали сміливість узяти дітей і виїхати з окупованих та небезпечних територій. Я дивуюся цій материнській потужній силі: вибиратися по декілька днів, переходити кордони, шукати безпечні місця, щоб зберегти життя дітей! Я з дитиною перебралася з Одещини у Львів, не так далеко, але це рішення було для мене надзвичайно складним. Я розривалася на частини, шукала відповіді на запитання: де моє місце? Як правильно діяти? Чи можу я залишити свою громаду, де є певною лідеркою? А чи можу залишити дитину в такому стані і в такий невизначений час? Я мала забезпечити дитині надійний захист. І я дуже рада, що мене підтримали мої близькі, друзі. Подруга сказала, що Україна переможе, якщо я пожертвую собою заради дитини. Це мене зігріло. Я переступила через своє звичне життя, прийняла нові умови й здійснила маленький подвиг, поборовши себе. Згодом зрозуміла, що можу бути корисна і у Львові. Одразу почала шукати волонтерську спільноту – надійне коло людей, які щоденним героїчним служінням наближають перемогу! Ось тут я поринула в нове життя. Волонтерська праця доєднала мене до чогось потужного й важливого.

img img

Ми маємо плекати сміливість і не мовчати, а протистояти злу щоденно. І не лише в межах держави, а й у своїй громаді, на своїй вулиці.

img

Зростання проти пасивності

До війни в нас був розкол між владою і громадою, ми не були єдині. Влада не дослухалася до наших голосів, усе вирішувала сама. Перед війною директор нашої школи хотів дізнатися про бомбосховища для учнівства, переймався їхнім станом, деякі представники влади підсміювалися і казали, що ми нагнітаємо ситуацію. Коли нам все ж надали приміщення для укриття, воно було захаращене, не придатне для перебування дітей. На мою думку, влада легковажила, не була готова до викликів часу, та ще й до війни. 

У день, коли почалася війна, місцева влада через учительство звернулася до батьків, щоб терміново вивезли дітей з міста (прикордонна зона, а також поруч небезпечне хімічне підприємство). І вже батьки самі мали вирішувати, як рятуватися. Прикро, що коли з міста виїхала частина вчительства, представники відділу освіти засудили наш учинок, хоча ми продовжували працювати дистанційно і виконувати всі посадові обов’язки. Таке ставлення принижує гідність учителя і свідчить про глибоку прірву між можновладцями і народом. 

Натомість наш директор підтримував колектив, зменшував напругу, просив усіх потурбуватися про безпеку дітей, також об’єднав навколо школи небайдуже громадянство в потужний волонтерський центр, до якого навіть влада звертається по допомогу. Саме така позиція мудрого керівника вселяє віру в нашу перемогу. Робота кипить: волонтери й волонтерки допомагають не лише військовим, але й городянам у скруті. Позитивним є те, що зараз зростає громада, люди кажуть, що треба зміни на рівні міста, адже влада займає пасивну позицію. Напевно, відповідальність лежить і на нас за те, що влада далека від людей, не чує нас…

Потужна віра

Мій ресурс — Господь. Він — моє джерело підтримки, його присутність мене урівноважує. Я знаходжу гармонію в Богові, молитві, єднанні з людьми доброї волі. Смерть безсила проти життя й воскресіння. Блаженніший Святослав Шевчук, Глава Української греко-католицької церкви, у великодній проповіді згадав випадок: один воїн написав на своєму шоломі: «Боже, якщо я загину, забери мене в рай, бо в пеклі я вже був». Мене схвилювало те, що наші воїни нелюдському викликові війни протиставляють любов, жертовність і потужну віру.

Також я зрозуміла, що моїм ресурсом є волонтерство. Я навчилася плести сітки й кікімори, упродовж трьох місяців викладаю курс української мови для охочих опанувати українську (з коліжанкою створили авторський проєкт «Соловейки», який складається з практичного курсу та розмовного клубу). Волонтерство підсилює мене, доєднує до боротьби за омріяну вільну та правову державу. 

Потужним ресурсом для мене є люди. Моя родина, учнівство, з яким я працюю, мої ближні, волонтери. Обмін творчою енергією з людьми мене тримає. 

img img

Один воїн написав на своєму шоломі: «Боже, якщо я загину, забери мене в рай, бо в пеклі я вже був». Мене схвилювало те, що наші воїни цьому нелюдському виклику війни протиставляють любов, жертовність і потужну віру.

img

Зберегти молоде покоління

Окрім виконання обов’язків заступниці, я ще викладаю українську мову та літературу в 5 та 11 класах. З перших наших зустрічей з учнівством під час війни я помітила, що старшокласники й старшокласниці стали більш мовчазними, зосередженими, заглибленими в себе. Раніше вони були дієвими, а тепер їхня активність знизилась, хоча потреба готуватися до ЗНО залишалася. На заняття виходили 50 % учнів і учениць, а не 100 % чи навіть 70 %, як було раніше. Один юнак, золотий медаліст, який до війни не пропускав жодного заняття, два тижні не виходив на уроки. 

Інший юнак сказав, що його покоління втрачене, бо почалася війна, і він не зможе реалізувати свою мрію. Він навіть припускав, що йому доведеться взяти зброю до рук, хоча він лише в 11 класі… Це болючий виклик для вчительства — повернути дітей до їхніх мрій, до бажання рухатися й боротися попри все.

Мої молодші учні й учениці, навпаки, стали ще відкритішими, балакучішими. Вони ділилися і приємними, і важкими моментами. Наприклад, один учень після занять завжди просив залишитися онлайн, щоразу він розповідав, як йому цікаво в Польщі, що нового він дізнався. Одного разу хлопчик поділився своєю тугою: коли він вийшов на майданчик погратися, то зрозумів, що все там не його, усе чуже. Дитина заплакала… Я зрозуміла, що учительству головне бути тут і зараз із дитиною, стати надійною опорою.

img img

Ми не знаємо, що на нас чекає завтра, не впевнені, чи ще будуть у нас ці зустрічі. Тому ми маємо спілкуватися з насолодою, давати дітям позитив і підтримувати їх.

img

Більше стійкості

Залежно від стану, настрою дітей я застосовувала різні підходи. Намагалася учнівству старших класів надати більше простору для свободи: вони могли не вмикати камери, якщо хотіли цього, у нас успішно працювало правило «вільної ноги». Я створювала таку атмосферу, щоб учні й учениці самі хотіли говорити. Заняття вибудовувала, враховуючи їхні побажання та потреби, робила все, щоб допомогти їм потроху повернутися в стан відкритості, який був до війни. За домовленістю з учнівством я запросила психологиню, щоб вона допомогла нам підвищити нашу стійкість. 

У школі під час офлайн-уроків ми працювала за технологією змішаного навчання, у нас було більше часу для роботи в командах, для творчих проєктів. Ми сумували за цими заняттями, але і в нових умовах намагалася працювати разом: я була і в ролі нитки, яка йде за голкою, і в ролі голки, яка веде нитку. 

Що ж до п’ятикласників і п’ятикласниць, то кожну нашу зустріч ми починали з невеличкого оповідання, притчі чи ресурсної вправи, щоб налаштуватися на заняття, підвищити мотивацію. Багато цікавих матеріалів для ресурсності, емоційного налаштування моїх учнів та учениць я брала від команди Малої EdCamp-академії (притчі, історії для душі, вправи, ігри).

Додому я задавала мінімальні завдання на вибір, якщо діти щось не прочитали чи не зробили домашнє завдання, все одно кожну зустріч виводила на позитивну комунікацію. Ми не знаємо, що на нас чекає завтра, не впевнені, чи ще будуть у нас ці зустрічі. Тому для себе я вирішила спілкуватися з насолодою, давати дітям надію і підтримувати їх. 

Освітній фронт

На Одещині готуються до нового навчального року, проте далеко не всі школи області зможуть його розпочати в очному форматі. За даними департаменту освіти та науки Одеської ОВА, лише 44 % закладів освіти мають найпростіші укриття. Тому департамент розглядає такі варіанти, як довезення дітей у школи, де є сховища, навчання у декілька змін, або використання змішаної — онлайн та офлайн — системи.

Щоб допомогти освітянам України продовжувати навчати дітей під час війни, спільнота EdCamp Ukraine запустила краудфандингову кампанію — збір коштів на комп’ютерну техніку та доступ до інтернету тим педагогам, які через війну втратили обладнання для навчання. Також зібрані кошти планують направити на психологічну підтримку вчительок і вчителів та організацію конференцій, де вони можуть поділитися досвідом навчання під час війни. До кампанії можуть долучитися як громадяни з-за кордону на платформі GoFundMe, так і українці — на сторінці EdCamp Ukraine, додаючи коментар «Моя війна. Уроки» до платежу.

Народження нової української школи

Ми як учительство бачимо, що багато чого робили не так, як треба, часом ішли за програмою, а не за дітьми. З початку травня адміністрація нашого навчального закладу порушила тему трансформації. На нарадах ми почали говорити про проблеми, які виявила війна, про виклики нової українські школи, на які варто реагувати вже сьогодні, про системи закордонних шкіл, у яких навчалися наші учні й учениці. Я як заступниця провела опитування батьківства, учнівства, вчительства щодо питань трансформації нашого закладу в наступному році (плюси та мінуси онлайн- і офлайн-навчання, які зміни варто запроваджувати з наступного року, який досвід варто запозичити в школах зарубіжжя тощо). Після того була педрада, на якій ми проаналізували результати опитування і затвердили проєкт «Трансформація школи». Основні позиції змін: проєктна діяльність, зв’язок навчання із життям, розвиток емоційного інтелекту, індивідуальний підхід, екскурсії, заняття на природі, економічна грамотність, поглиблене вивчення мов, психологічна підтримка тощо.

Ми з колегами свідомі того, що маємо будувати справді нову українську школу, яка нині народжується в таких складних умовах, як і народжується потужний український народ.

Нам варто переступити минулий досвід, позбутися стереотипів. Зближення з дітьми — основа нашої роботи. Приємно, коли учні й учениці шкодують, що урок так швидко закінчився, коли наприкінці заняття діти бажають мирного неба над головою!

Думаю, цей досвід не можна забути, відкласти на полицю і повернутися до того, що було раніше. 

Ресурс і проактивність

Я переконана, що мовчати у відповідь на зло — це зло. Треба навчати дітей і всю спільноту протистояти злу, пропаганді, зомбуванню, насиллю. Мені б хотілося, щоб ми цьому питанню приділили належну увагу, бо маленьке зло породжує більше. Міжнародна спільнота проковтнула анексію Криму — і нині ми всі маємо катастрофу світового масштабу: ворог нівелює цінності, набуті людством упродовж тисячоліть. 

Як же в умовах війни бути в ресурсі? Досвід ресурсності ми самі збираємо по краплинці… Для мене ресурсом є читання Святого Письма, добрі справи, волонтерство, сходини з пластунами й пластунками, їзда на велосипеді, ранішні пробіжки, навчання за принципом EdCamp Україна: «Give – Get», створення нових проєктів та їх реалізація із залученням фахівчинь і фахівців (так у межах розмовного клубу ми провели відверту розмову з психологинею з теми «Як говорити з дітьми про війну?», благодійні майстерки тощо), а також значну увагу варто приділити щирому спілкуванню. Як заступниці директора ми багато часу спілкуємося з нашими вчителями і вчительками, підсилюємо позитивне мислення, залучаємо до спільнодії (виготовлення вареників, пиріжків, оберегів для наших воїнів), тримаємо тісний зв’язок із тими, хто за кордоном, стимулюємо до пошуку інструментів для взаємопідтримки. 

Після трьох місяців перебування у Львові я повернулася додому й оцінила ще один ресурс – ДІМ як місце сили, глибинних коренів та невичерпної безумовної любові рідних. 

На мою думку, основним джерелом нашої ресурсності є віра в те, що на нас чекає великий шлях відродження, а для нього треба мати сили. 

Якісні зміни

Мені хочеться, щоб темою конференції ЕдКемп для вчительства була «Україна бере нову висоту». Вірю в те, що наша країна здійснить потужний стрибок у різних галузях, звісно, і в освіті теж. У всіх нас є великий потенціал, до того ж ми відчули єдність усередині держави, здобули підтримку світової спільноти. Переконана, що освітяни здійснять стрімкий стрибок до нової української школи. Уже до війни ініціатива знизу шалено зросла, в Україні працювали і продовжують активно діяти потужні громадські освітні організації, які надихають учительство, мотивують до змін! 

Наша єдність і волонтерство як ніколи підсилюють освітній рух, на мою думку, паросток має швидко прорости й дати плід. Так, умови нині важкі, ми втрачаємо людей, території, але так само ми здобуваємо, повертаємо, стаємо сильнішими. Мені дуже хочеться, щоб наші діти прийшли в справді нову школу, і нам це до снаги.

Жити на всю силу

Внутрішньо я відчуваю, що на ЕдКемп поїхала б туди, де найбільше болить, де найважче — у міста, які потребують нашої підтримки, нашого душевного сопричастя. Це схід і південь України — Маріуполь, окупований Херсон, зруйнований Миколаїв, також це Буча, ті місця, що були звільнені від окупантів. Коли я раніше приїжджала в Станицю Луганську, то відчувала під ногами святу землю, зрошену кров’ю борців. Пам’ятаю, як мріяла привезти туди дітей, щоб вони відчули високу ціну свободи, а також перейнялися любов’ю до шматочка землі, який зветься «Україна». У таких місцях, як Станиця Луганська, ти відчуваєш енергетику, яка дає наснагу працювати, рухатися вперед і робити ще більше, бо не можеш жити напівсили.

Після Революції гідності була написана поезія, рядочки якої торкнули моє серце і закарбувалися у свідомості: «Ти полинув із Сотнею в небо, і тепер я стою замість тебе». Я відчуваю, що маю прожити не лише своє життя, а й жити насичено за тих людей, які загинули за волю. 

Текст — Галина Ковальчук.

Серія інтерв’ю «Моя війна. Уроки» підготовлена за фінансової підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation – a Project of the German Marshall Fund of the United States (Чорноморський трастовий фонд, проєкт Німецького фонду Маршалла).

Позиції громадської організації «ЕдКемп Україна» і Фонду можуть не збігатися з поглядами, висловленими освітянами в інтерв’ю.

img img
Поділитись новиною у соціальних мережах
Форма зворотного зв’язку

Залиште свої контактні дані для зв’язку

Ваше ім’я
Телефон
flag
  • flag
    af +93
  • flag
    al +355
  • flag
    dz +213
  • flag
    as +1684
  • flag
    ad +376
  • flag
    ao +244
  • flag
    ai +1264
  • flag
    ag +1268
  • flag
    ar +54
  • flag
    am +374
  • flag
    aw +297
  • flag
    au +61
  • flag
    at +43
  • flag
    az +994
  • flag
    bs +1242
  • flag
    bh +973
  • flag
    bd +880
  • flag
    bb +1246
  • flag
    by +375
  • flag
    be +32
  • flag
    bz +501
  • flag
    bj +229
  • flag
    bm +1441
  • flag
    bt +975
  • flag
    bo +591
  • flag
    ba +387
  • flag
    bw +267
  • flag
    br +55
  • flag
    bn +673
  • flag
    bg +359
  • flag
    bf +226
  • flag
    bi +257
  • flag
    kh +855
  • flag
    cm +237
  • flag
    ca +1
  • flag
    cv +238
  • flag
    ky +1345
  • flag
    cf +236
  • flag
    td +235
  • flag
    cl +56
  • flag
    cn +86
  • flag
    co +57
  • flag
    km +269
  • flag
    cd +243
  • flag
    cg +242
  • flag
    ck +682
  • flag
    cr +506
  • flag
    ci +225
  • flag
    hr +385
  • flag
    cu +53
  • flag
    cy +357
  • flag
    cz +420
  • flag
    dk +45
  • flag
    dj +253
  • flag
    dm +1767
  • flag
    do +1809
  • flag
    ec +593
  • flag
    eg +20
  • flag
    sv +503
  • flag
    gq +240
  • flag
    er +291
  • flag
    ee +372
  • flag
    et +251
  • flag
    fo +298
  • flag
    fj +679
  • flag
    fi +358
  • flag
    fr +33
  • flag
    pf +689
  • flag
    ga +241
  • flag
    gm +220
  • flag
    ge +995
  • flag
    de +49
  • flag
    gh +233
  • flag
    gi +350
  • flag
    gr +30
  • flag
    gl +299
  • flag
    gd +1473
  • flag
    gp +590
  • flag
    gu +1671
  • flag
    gt +502
  • flag
    gg +44
  • flag
    gn +224
  • flag
    gw +245
  • flag
    gy +592
  • flag
    ht +509
  • flag
    hn +504
  • flag
    hk +852
  • flag
    hu +36
  • flag
    is +354
  • flag
    in +91
  • flag
    id +62
  • flag
    ir +98
  • flag
    iq +964
  • flag
    ie +353
  • flag
    im +44
  • flag
    il +972
  • flag
    it +39
  • flag
    jm +1876
  • jp +81
  • flag
    je +44
  • flag
    jo +962
  • flag
    kz +7
  • flag
    ke +254
  • flag
    ki +686
  • flag
    kw +965
  • flag
    kg +996
  • flag
    la +856
  • flag
    lv +371
  • flag
    lb +961
  • flag
    ls +266
  • flag
    lr +231
  • flag
    ly +218
  • flag
    li +423
  • flag
    lt +370
  • flag
    lu +352
  • flag
    mo +853
  • flag
    mk +389
  • flag
    mg +261
  • flag
    mw +265
  • flag
    my +60
  • flag
    mv +960
  • flag
    ml +223
  • flag
    mt +356
  • flag
    mh +692
  • flag
    mq +596
  • flag
    mr +222
  • flag
    mu +230
  • flag
    mx +52
  • flag
    fm +691
  • flag
    md +373
  • flag
    mc +377
  • flag
    mn +976
  • flag
    me +382
  • flag
    ms +1664
  • flag
    ma +212
  • flag
    mz +258
  • flag
    mm +95
  • flag
    na +264
  • flag
    nr +674
  • flag
    np +977
  • flag
    nl +31
  • flag
    nc +687
  • flag
    nz +64
  • flag
    ni +505
  • flag
    ne +227
  • flag
    ng +234
  • flag
    kp +850
  • flag
    no +47
  • flag
    om +968
  • flag
    pk +92
  • flag
    pw +680
  • flag
    ps +970
  • flag
    pa +507
  • flag
    pg +675
  • flag
    py +595
  • flag
    pe +51
  • flag
    ph +63
  • flag
    pl +48
  • flag
    pt +351
  • flag
    pr +1787
  • flag
    qa +974
  • flag
    re +262
  • flag
    ro +40
  • flag
    ru +7
  • flag
    rw +250
  • flag
    kn +1869
  • flag
    lc +1758
  • flag
    vc +1784
  • flag
    ws +685
  • flag
    sm +378
  • flag
    st +239
  • flag
    sa +966
  • flag
    sn +221
  • flag
    rs +381
  • flag
    sc +248
  • flag
    sl +232
  • flag
    sg +65
  • flag
    sk +421
  • flag
    si +386
  • flag
    sb +677
  • flag
    so +252
  • flag
    za +27
  • flag
    kr +82
  • flag
    es +34
  • flag
    lk +94
  • flag
    sd +249
  • flag
    sr +597
  • flag
    sz +268
  • flag
    se +46
  • flag
    ch +41
  • flag
    sy +963
  • flag
    tw +886
  • flag
    tj +992
  • flag
    tz +255
  • flag
    th +66
  • flag
    tl +670
  • flag
    tg +228
  • flag
    to +676
  • flag
    tt +1868
  • flag
    tn +216
  • flag
    tr +90
  • flag
    tm +993
  • flag
    tc +1649
  • flag
    tv +688
  • flag
    ug +256
  • flag
    ua +380
  • flag
    ae +971
  • flag
    gb +44
  • flag
    us +1
  • flag
    uy +598
  • flag
    uz +998
  • flag
    vu +678
  • flag
    va +379
  • flag
    ve +58
  • flag
    vn +84
  • flag
    vg +1284
  • flag
    vi +1340
  • flag
    eh +212
  • flag
    ye +967
  • flag
    zm +260
  • flag
    zw +263
Email
Напишіть Ваше запитання

Учительство, об’єднуймося!

Долучайтеся до спільноти EdCamp Ukraine та зростайте разом із нами.

Кожен лист — це:

  • можливості для професійного та особистісного зростання;
  • нові ініціативи і програми підвищення кваліфікації;
  • статті й інтерв’ю ПРО і ДЛЯ українського вчительства.