Зробіть свій унесок в розвиток спільноти!
UA
img

Інтерв’ю № 13. «Робота з мотивацією», – Ірина Матковська

Нині багато українських педагогів спостерігають, як війна змусила наших дітей подорослішати, вкравши найкращі роки їхнього дитинства. Про це розповідає і Ірина Матковська, учителька історії, правознавства, громадянської освіти, заступниця директора Комунального закладу «Вінницький ліцей № 18». У різкому дорослішанні є і позитивний момент — за словами пані Ірини, діти набагато більше цікавляться подіями в країні, намагаються аналізувати й осмислювати їх. Утім, в українського вчительства попереду ще багато роботи, зокрема, у переосмисленні таких актуальних дисциплін, як історія та громадянська освіта, та поверненні мотивації навчатися в наших дітей.

Ми єдині

Я пишаюся тим, що Україна єдина і бореться. Нас не поставили на коліна і ніколи не зможуть цього зробити. Зараз немає поділу на західну і східну, північну і південну Україну. Об’єдналися всі. З точки зору історикині я порівнювала початок війни в 2014 році і нинішнє вторгнення. Вісім років тому дуже чітко говорили про східну, південну Україну, а зараз такого роз’єднання не існує. У багатьох людей, які були змушені покинути домівки і шукають прихистку, уже зник той поділ. Чесно кажучи, у нас у Вінниці ніколи нікого не ділили. 

Ми зразу почали використовувати досвід, якого набули у 2014–2015 рр. Уже на другий день війни в місті розгорнули волонтерські штаби. Нас запитували, яким чином нам це вдалося, адже війна ніби далеко від нас. Але ми ще вісім років тому (і продовжували це робити кожного дня) налагодили комунікацію не лише між собою, а й із західноєвропейськими організаціями, і коли виникла потреба, ми вже на другий день надсилали готові списки партнерам. 

Повернути собі крила

Мені дуже подобається фільм-казка «Малефісента» з Анджеліною Джолі в головній ролі. Я згадала про нього ще до того, як акторка приїхала у Львів. Головна героїня фільму, фея, зростала в країні, де жили толерантні, зважені, радісні люди. До них прийшли не дуже гарні хлопчики й дівчатка — і країна перетворилась на сумну й чорну. Головне в тому, що Малефісенту позбавили її крил. Але вона доклала всіх зусиль, пройшла дуже великий моральний шлях і зняла прокляття своєю любов’ю. Дуже сподіваюся на те, що ми своєю любов’ю повернемо собі крила і знімемо закляття. 

Внесок кожного й кожної з нас

Ті, хто на передовій, дають нам можливість працювати й допомагати. Фактично зараз уся Вінниця — величезний гуманітарний хаб. У нас немає жодної школи, де б нічого не робили. П’ять закладів приймають родини, які змушені були покинути свої домівки через війну, у деяких з них люди перебувають по два-три тижні, щоб оговтатись, перепочити й вирішувати, як діяти далі. Також у школах плетуть сітки, готують на кухнях, щоб можна було занести в госпіталь чи в центри прийому людей, які змушені були переїхати. Деякі школи працюють як склади — туди приходять вантажі, їх сортують, пакують і відправляють далі. Щодня ми відправляємо допомогу вагонами — до Києва, Чернігова, Запоріжжя, Миколаєва, в усі гарячі точки України.

Жоден вінницький ресторатор не відмовив у допомозі Збройним силам, госпіталю, іншим лікарням, де лікується велика кількість наших хлопців. Ресторатори безкоштовно забезпечують лікарні їжею. Один з рестораторів, за професією лікар, має мережу з десятка закладів у Вінниці, нині — на передовій. Він міг не йти воювати. Але раніше був в АТО, а зараз — лікар на передовій, тоді як його ресторани працюють, зокрема і на допомогу лікарням. Можливо, про це небагато пишуть, але всі у Вінниці це знають.

img img

Я пишаюся тим, що Україна єдина і бореться. Нас не поставили на коліна і ніколи не зможуть цього зробити.

img

Комфортний прихисток

Найбільший виклик Вінниці — прихистити людей, багато з яких не з власної волі потрапили до нас, і зробити так, щоб усім було комфортно в нашому чудовому місті. 

Моя приятелька до війни жила забезпечено, мала свій фітнес-клуб. Вона вже могла відновити роботу, але щоразу говорить — людям треба десь знаходити прихисток, і попри все кожного дня приймає тих, хто цього потребують. Якось приїхала родина з будинку сімейного типу — у них 14 дітей, яких подружжя взяло на виховання. Вони їхали із Запорізької області до Австрії, а у Вінниці зламався автобус. Поки його лагодили, батьки та їхні діти комфортно почувалися в приміщенні клубу й були забезпечені всім необхідним.

Освітній фронт

У вінницьких закладах освіти триває підготовка до нового шкільного року, зокрема, облаштування укриттів задля безпеки дітей та вчительства. Згідно з опитуванням місцевого онлайн-порталу «20 хвилин», думки батьків розділилися — одні згодні на очне навчання за безпечних умов у школі, інші остерігаються відпускати дітей і наражати їх на небезпеку.

Щоб допомогти освітянам України продовжувати навчати дітей під час війни, спільнота EdCamp Ukraine запустила краудфандингову кампанію — збір коштів на комп’ютерну техніку та доступ до інтернету тим педагогам, які через війну втратили обладнання для навчання. Також зібрані кошти планують направити на психологічну підтримку вчительок і вчителів та організацію конференцій, де вони можуть поділитися досвідом навчання під час війни. До кампанії можуть долучитися як громадяни з-за кордону на платформі GoFundMe, так і українці — на сторінці EdCamp Ukraine, додаючи коментар «Моя війна. Уроки» до платежу.

Пріоритет — позитив

Після відновлення навчального процесу ми організували його онлайн, бо, на жаль, не можемо гарантувати безпеку в школі. Якщо протягом дня будуть повітряні тривоги, ми не можемо нікуди сховати дітей. У нас в одну зміну навчається 1,6 тис. дітей, а наше бомбосховище розраховане максимум на 500. Фактично всі вчительки та вчителі працюють з дому, бо шкільний інтернет не розрахований на таку кількість онлайн-уроків. Четверо наших колег зараз за кордоном, але знайшли можливість проводити онлайн-уроки, перевіряти домашні завдання. Педагоги намагаються забезпечити принаймні 60–70 % уроків, і діти не втрачають можливості спілкування. 

Два роки в наших дітей вкрав ковід, зараз їхні найкращі роки краде війна. Щоб їх мотивувати, ми намагаємося більше розмовляти, грати, нам дуже допомагають психологині й психологи. Вони проводять заняття про мотивацію, гарний настрій, щось малюють. Ми з колегами домовилися, щоб вони проговорювали з дітьми всі позитивні моменти, які з ними трапляються. Про негативні моменти можна поговорити індивідуально з психологами. 

Молодші класи приходять на онлайн-уроки майже в повному складі, це дуже радує. На жаль, є проблема з мотивацією у дітей 8–10 класів. Вони, якщо й сумують, то не за навчанням, а за спілкуванням, їм бракує позашкільного життя. Якщо ми з 1 вересня підемо в школу, нам треба буде докласти дуже багато зусиль, щоб повернути тому поколінню мотивацію до навчання.

Полюбити урок історії

Я завжди була прихильницею творчого підходу в навчанні, щоб мої завдання діти виконували з любов’ю. Коли в нас була тема історичних пам’яток, учні й учениці описували сімейні реліквії. Я була вражена, коли дитина показала і розповіла про паспорт Радянського Союзу, виданий у кінці 1950-х рр., один з перших, які видавали селянам. Хтось розповідав про бабусині хустки, хтось вважав сімейною реліквією весільне фото своїх батьків, хтось показував власне фото з дитячого садочка. На цих прикладах гарно видно сімейні цінності.

Також діти із задоволенням створювали власні історії, училися розрізняти науковий і художній стилі. Вони складали текст у обох стилях по черзі про руських князів, причому могли вигадати якісь події. У п’ятому класі я не навчу історії, але я навчу любити урок історії, щоб ми далі могли системно вивчати предмет.

img img

Два роки в наших дітей вкрав ковід, зараз їхні найкращі роки краде війна. Нам потрібно буде докласти дуже багато зусиль, щоб повернути тому поколінню мотивацію до навчання.

img

Головний урок

Наші діти стали дуже дорослими, на жаль. Вони розуміють усе, що відбувається. Ті, хто нині не в Україні, дуже сумують. Зараз менше посмішок, і настрої серед дітей зовсім різні. Звісно, настрій залежить від оточення і того, як у родині сприймають події, — чи думають, що все пропало, чи вірять у ЗСУ і ППО.

Є діти, які говорять, що їм потрібно вчитись, щоб не бути такими дурними, як ота русня. Старшокласники й старшокласниці почали шукати інформацію, аналізувати її. Раніше вони зовсім не цікавилися новинами, максимум — це коли хтось у тіктоці виставив відео на якусь гарячу подієву тему. Зараз вони чують розмови в родині, дивляться ЗМІ, шукають інформацію онлайн. Усі зацікавились тим, що відбувається.

На жаль, вони не будуть такими, як усі діти, якщо ми їм дуже не допоможемо. Нам, можливо, треба змінювати підходи до викладання історії, захисту України, громадянської освіти. Правильно, що в нових програмах громадянська освіта йде наскрізною лінією. Можливо, ми недопрацювали, щось пішло не так. Але на помилках і на уроках вчаться. 

Досвід освітніх фронтів

У нас невеликий досвід, як організувати навчання, спілкування з дітьми під час війни. Усі наші інститути, психологічна спільнота використовують закордонний, але часто він спирається на ментальність інших країн, що дуже відрізняється від нашої.

Однак не менш цінний наш досвід роботи під час воєнного стану, який треба проаналізувати і поділитися ним. До того ж це різні стратегії, бо в гарячих точках, на окупованих територіях у вчителюванні є своя специфіка. Я впевнена, що на Миколаївщині і Запоріжжі вчительки і вчителі працюють, згуртували свої класи, навіть якщо вони виїхали звідти. Інша історія — на порівняно спокійних територіях, де приймають багато дітей з різних регіонів. У нас, наприклад, є двоє дітей, які пережили бомбардування Салтівки у Харкові, є родина, яка виїхала з Маріуполя. Ми допомагаємо їм адаптуватися в новому колективі, бо їм це дуже важко. 

Відновлення ресурсу

Як би я проводила (не)конференцію ЕдКемп, то обрала б тему відновлення ресурсності для вчительства. Ми можемо не лише говорити й проводити тренінги, але й відновлювати ресурси на нашому стадіоні і в актовій залі — наприклад, провести конкурс з караоке. Думаю, така тема буде всім цікава.

Після нашої перемоги я поїду в Чорнобаївку! Ніколи там не була і хочу подивитися, що це за таке місце, до того ж у нас на Вінниччині живуть люди, які змушені були виїхати з Чорнобаївки через війну. Я б і сьогодні поїхала у відновлений Харків. Я б поїхала в Чернігів. Я б хотіла влітку потрапити в український Мелітополь — щоб поїсти черешень!

Текст — Галина Ковальчук.

Серія інтерв’ю «Моя війна. Уроки» підготовлена за фінансової підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation – a Project of the German Marshall Fund of the United States (Чорноморський трастовий фонд, проєкт Німецького фонду Маршалла).

Позиції громадської організації «ЕдКемп Україна» і Фонду можуть не збігатися з поглядами, висловленими освітянами в інтерв’ю.

img img
Поділитись новиною у соціальних мережах
Форма зворотного зв’язку

Залиште свої контактні дані для зв’язку

Ваше ім’я
Телефон
flag
  • flag
    af +93
  • flag
    al +355
  • flag
    dz +213
  • flag
    as +1684
  • flag
    ad +376
  • flag
    ao +244
  • flag
    ai +1264
  • flag
    ag +1268
  • flag
    ar +54
  • flag
    am +374
  • flag
    aw +297
  • flag
    au +61
  • flag
    at +43
  • flag
    az +994
  • flag
    bs +1242
  • flag
    bh +973
  • flag
    bd +880
  • flag
    bb +1246
  • flag
    by +375
  • flag
    be +32
  • flag
    bz +501
  • flag
    bj +229
  • flag
    bm +1441
  • flag
    bt +975
  • flag
    bo +591
  • flag
    ba +387
  • flag
    bw +267
  • flag
    br +55
  • flag
    bn +673
  • flag
    bg +359
  • flag
    bf +226
  • flag
    bi +257
  • flag
    kh +855
  • flag
    cm +237
  • flag
    ca +1
  • flag
    cv +238
  • flag
    ky +1345
  • flag
    cf +236
  • flag
    td +235
  • flag
    cl +56
  • flag
    cn +86
  • flag
    co +57
  • flag
    km +269
  • flag
    cd +243
  • flag
    cg +242
  • flag
    ck +682
  • flag
    cr +506
  • flag
    ci +225
  • flag
    hr +385
  • flag
    cu +53
  • flag
    cy +357
  • flag
    cz +420
  • flag
    dk +45
  • flag
    dj +253
  • flag
    dm +1767
  • flag
    do +1809
  • flag
    ec +593
  • flag
    eg +20
  • flag
    sv +503
  • flag
    gq +240
  • flag
    er +291
  • flag
    ee +372
  • flag
    et +251
  • flag
    fo +298
  • flag
    fj +679
  • flag
    fi +358
  • flag
    fr +33
  • flag
    pf +689
  • flag
    ga +241
  • flag
    gm +220
  • flag
    ge +995
  • flag
    de +49
  • flag
    gh +233
  • flag
    gi +350
  • flag
    gr +30
  • flag
    gl +299
  • flag
    gd +1473
  • flag
    gp +590
  • flag
    gu +1671
  • flag
    gt +502
  • flag
    gg +44
  • flag
    gn +224
  • flag
    gw +245
  • flag
    gy +592
  • flag
    ht +509
  • flag
    hn +504
  • flag
    hk +852
  • flag
    hu +36
  • flag
    is +354
  • flag
    in +91
  • flag
    id +62
  • flag
    ir +98
  • flag
    iq +964
  • flag
    ie +353
  • flag
    im +44
  • flag
    il +972
  • flag
    it +39
  • flag
    jm +1876
  • jp +81
  • flag
    je +44
  • flag
    jo +962
  • flag
    kz +7
  • flag
    ke +254
  • flag
    ki +686
  • flag
    kw +965
  • flag
    kg +996
  • flag
    la +856
  • flag
    lv +371
  • flag
    lb +961
  • flag
    ls +266
  • flag
    lr +231
  • flag
    ly +218
  • flag
    li +423
  • flag
    lt +370
  • flag
    lu +352
  • flag
    mo +853
  • flag
    mk +389
  • flag
    mg +261
  • flag
    mw +265
  • flag
    my +60
  • flag
    mv +960
  • flag
    ml +223
  • flag
    mt +356
  • flag
    mh +692
  • flag
    mq +596
  • flag
    mr +222
  • flag
    mu +230
  • flag
    mx +52
  • flag
    fm +691
  • flag
    md +373
  • flag
    mc +377
  • flag
    mn +976
  • flag
    me +382
  • flag
    ms +1664
  • flag
    ma +212
  • flag
    mz +258
  • flag
    mm +95
  • flag
    na +264
  • flag
    nr +674
  • flag
    np +977
  • flag
    nl +31
  • flag
    nc +687
  • flag
    nz +64
  • flag
    ni +505
  • flag
    ne +227
  • flag
    ng +234
  • flag
    kp +850
  • flag
    no +47
  • flag
    om +968
  • flag
    pk +92
  • flag
    pw +680
  • flag
    ps +970
  • flag
    pa +507
  • flag
    pg +675
  • flag
    py +595
  • flag
    pe +51
  • flag
    ph +63
  • flag
    pl +48
  • flag
    pt +351
  • flag
    pr +1787
  • flag
    qa +974
  • flag
    re +262
  • flag
    ro +40
  • flag
    ru +7
  • flag
    rw +250
  • flag
    kn +1869
  • flag
    lc +1758
  • flag
    vc +1784
  • flag
    ws +685
  • flag
    sm +378
  • flag
    st +239
  • flag
    sa +966
  • flag
    sn +221
  • flag
    rs +381
  • flag
    sc +248
  • flag
    sl +232
  • flag
    sg +65
  • flag
    sk +421
  • flag
    si +386
  • flag
    sb +677
  • flag
    so +252
  • flag
    za +27
  • flag
    kr +82
  • flag
    es +34
  • flag
    lk +94
  • flag
    sd +249
  • flag
    sr +597
  • flag
    sz +268
  • flag
    se +46
  • flag
    ch +41
  • flag
    sy +963
  • flag
    tw +886
  • flag
    tj +992
  • flag
    tz +255
  • flag
    th +66
  • flag
    tl +670
  • flag
    tg +228
  • flag
    to +676
  • flag
    tt +1868
  • flag
    tn +216
  • flag
    tr +90
  • flag
    tm +993
  • flag
    tc +1649
  • flag
    tv +688
  • flag
    ug +256
  • flag
    ua +380
  • flag
    ae +971
  • flag
    gb +44
  • flag
    us +1
  • flag
    uy +598
  • flag
    uz +998
  • flag
    vu +678
  • flag
    va +379
  • flag
    ve +58
  • flag
    vn +84
  • flag
    vg +1284
  • flag
    vi +1340
  • flag
    eh +212
  • flag
    ye +967
  • flag
    zm +260
  • flag
    zw +263
Email
Напишіть Ваше запитання

Учительство, об’єднуймося!

Долучайтеся до спільноти EdCamp Ukraine та зростайте разом із нами.

Кожен лист — це:

  • можливості для професійного та особистісного зростання;
  • нові ініціативи і програми підвищення кваліфікації;
  • статті й інтерв’ю ПРО і ДЛЯ українського вчительства.