img

Як інформування про мінну небезпеку допомагає зберегти життя

Продовжуємо говорити про педагогічні прийоми, що допомагають зробити навчання ефективним, а у випадку вибухонебезпечних предметів — може врятувати життя дітей та дорослих.

Метою таких педагогічних прийомів є зміна поведінки — з ризикованої на безпечну. І в цьому є певні етапи: від інформування через зміну та збереження знань до зміни ставлення і зміни поведінки.

Сьогодні до дітей і дорослих потрапляє лавина інформації — як обʼєктивної, так і спотвореної, із сумнівними рекомендаціями з неперевірених джерел.

Тож ваше завдання як вчительства — надати інформацію про ризики від вибухонебезпечних предметів настільки переконливо, щоб вона привернула увагу, стала такою важливою, щоб слухачі і слухачки самі вирішили дотримуватися простих правил безпеки.

У навчанні це працює як перехід від цікавості дитини до мотиву безпечної поведінки:

🧩 зацікавленість (інтерес до теми);

🧩 бажання рухатися далі, дізнатися нове;

🧩 для цього важливо побудувати атмосферу довіри та взаємоповаги в класі, яка сприяє перетворенню знань у практичні вміння;

🧩 практичне використання отриманих знань забезпечує формування вмінь і навичок;

🧩 при систематичному свідомому дотриманні вони перетворюються у звичку;

🧩 це стає сталим і усвідомленних мотивом, моделлю поведінки, запорукою безпеки людини в різних складних та ризикованих життєвих обставинах.

Тому використовуйте в навчанні всі ці сходинки й навчайте дітей безпечної поведінки!

Проєкт реалізується за підтримки Save the Children in Ukraine, Education Cannot Wait #ECW та The HALO Trust.

img img
Поділитись новиною у соціальних мережах

Учительство, об’єднуймося!

Долучайтеся до спільноти EdCamp Ukraine та зростайте разом із нами.

Кожен лист — це:

  • можливості для професійного та особистісного зростання;
  • нові ініціативи і програми підвищення кваліфікації;
  • статті й інтерв’ю ПРО і ДЛЯ українського вчительства.

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Зупиніться, щоб згадати й ушанувати всіх, чиє життя забрала росія. Ці щоденні миті тиші — найменше, що ми можемо зробити для памʼяті загиблих.