Другий день Національного EdCamp-ВОЛЯ 2023
Разом ми відсвяткували День Конституції України!
«Усіх нас обʼєднує стаття 53 про освіту, але я впевнений, що у кожної і кожного з нас є й інші улюблені статті. Моя – 54-та, про свободу творчості. Саме вона дає нам можливість підсилювати свою волю, віру і любов», – привітав усю спільноту Олександр Елькін, голова ради EdCamp Ukraine.
Як і у перший день події, освітянське те експертне кола ділилися думками та ідеями про краще майбутнє для України та освіти. Тож не дивно, що цей день був присвячений темі соціально-емоційних навичок. Ми впевнені, що саме у них – майбутнє освіти.
На початку дня зустрічали Андреаса Шляйхера, директора з питань освіти та навичок ОЕСР, який виголосив свою візійну промову:
![]()
![]()
«Увесь світ з подивом спостерігає, як українські військові захищають ваше сьогодні. Але ви, вчительство, захищаєте ваше майбутнє. Якщо ми хочемо жити в іншому, кращому світі, то маємо створити іншу освіту. Наше майбутнє дуже залежить від того, що відбувається нині в класі. Дітям, які пережили війну, потрібна буде додаткова підтримка і допомога. Не варто перекладати цю допомогу на шкільних психологів і соціальних робітників, цю допомогу можете надати ви – учительство. Я захоплююся реформою «Нова українська школа» саме тому, що вона має фокус на компетентностях. Як показують дані ОЕСР, соціально-емоційні та когнітивні навички близькі. Допитливе учнівство показує кращі результати з математики. Ті діти, хто добре знають математику, стійкіші. Тож соціально-емоційних навичок можна навчати через шкільні предмети»
Андреас Шляйхердиректор з питань освіти та навичок ОЕСР
Про важливість соціально-емоційних навичок висловилося і українське еспертне коло.
![]()
![]()
«Без соціально-емоційних навичок неможливо реалізувати наше право на свободу»
Руслан Гуракголова Державної служби якості освіти
![]()
![]()
«Метою освіти є успішна самореалізація кожної молодої людини. А вона залежить не лише від академічних знань, але й соціально-емоційних навичок. Ба більше, фундаментальні помилки та травми дорослих людей можуть зʼявлятися від недостатньої сформованості цих навичок. А нині, в час посттравми війни вони стають ще важливішими. Насправді підсилення соціально-емоційних навичок стане зсувом парадигми в освіті. Але чому ми не вміємо їх впроваджувати в життя? Для цього необхідне лідерство та готовність впроваджувати зміни політик у системі освіти. Я впевнена, що результати Дослідження соціально-емоційних навичок в Україні стануть приводом для початку освітянської та суспільної дискусії про ці навички»
Лілія Гриневичміністерка освіти та науки України (2016-2019 рр.), проректорка Київського університету імені Бориса Грінченка, амбасадорка програми СЕЕН та ДоСЕН в Україні
Пізніше ми презентували ДоСЕН, провели панельну дискусію «СЕН як додана цінність Нової української школи» та підписали кроссекторальну декларацію, обговорили перші досягнення програми соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН) в Україні, презентували національний онлайн-курс #освітабездискримінації та всеукраїнську онлайн-платформу ПОВІР, а також подискутували щодо ініціативи ОЕСР «Майбутнє освіти в Україні: ідеї з усього світу».
Зібрали для вас ще кілька думок наших гостей.
![]()
![]()
«Зараз ми на етапі дизайнування трансформацій у сфері освіти по дев’яти напрямках, від дошкілля до вищої освіти, а також переглядаємо підходи до заробітної плати. Президент України вбачає в освітніх змінах пріоритет номер один після війни. Питання в тому, як досягнути це бачення і реалізувати візію освіти, як її бачить суспільство. Тож ми починаємо громадське обговорення змін, формування бачення шляху, який ми маємо пройти. Я абсолютно переконаний – успіх будь-якого поступу можливий лише з залученням суспільства. Ми є адептами НУШ і продовжуємо всі конструктивні напрацювання, звісно з урахуванням обставин»
Оксен Лісовийміністр освіти України
![]()
![]()
«Захищеність вчителя – це: сучасне освітнє середовище, достойна заробітна плата, зміст освіти»
Сергій Бабакголова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій
![]()
![]()
«Принаймні для себе варто дати відповідь, чи є у вас освітні втрати і які вони. Кожна родина може це зробити за допомогою самодіагностики, з учителем або з репетитором»
Сергій Колебошинзаступник голови Комітету ВРУ з питань освіти, науки і інновацій
![]()
![]()
«Якість системи освіти не може відбутися без якості благополуччя вчителів. У них треба інвестувати»
Григорій Баранменеджер програми «Соціальний капітал», секретар Правління Міжнародного Фонду «Відродження»
![]()
![]()
«Український формат навчання за поступом схожий на шотландський. Уже потім – на польський старий. Серед інших джерел натхнення був ірландський кейс»
Роман Шиянзаступник директорки Команди підтримки реформ із питань Нової української школи
![]()
![]()
«Моя мама викинула всі свої конспекти з математики, які вона готувала протягом 30 років, бо те, як зараз викладаються шкільні предмети, вже неактуально. Потенціал і можливість бути конкурентоздатними – те, що має давати школа. З появою штучного інтелекту відбувається революція, і той хто зможе максимально швидко працювати з інформацією, матимуть конкурентну перевагу. Дітям треба дати бажання вчитися. Поруч з підвищенням зарплати для вчительства Україна може вибудувати систему, яка б нагороджувала дітей і давала їм матеріальні стимули за високі результати навчання. Окрім системи примусу дітям необхідна мотивація»
Тарас Тополямузикант, фронтмен гурту «Антитіла», друг Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, парамедик у складі 130 батальйону ТРО
___________________________
Подія відбудеться завдяки магістральній підтримці Фонд Народонаселення ООН в Україні – UNFPA Ukraine та його проєкту «Трамплін до рівності», що реалізується за підтримки Швеції та Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції й Міжнародний фонд “Відродження”.