Чути, щоб перемогти. Офіційний прес-реліз національного фіналу українсько- німецького проекту «Моло
Як виглядають дебати, де перемога визначається не тільки переконливістю аргументів, а й різноманіттям думок?
Унікальний німецький метод ведення дискусії вперше застосовується в українському мовному середовищі, і його піонерами стали українські школярі. 11 грудня в фіналі проекту «Молодь дебатує» учні 8 шкіл з 4 областей України визначать, хто з них в більшій мірі опанував премудрістю європейської дискусії. Серед 160 дітей, що беруть участь у проекті, є й учні Лозівської ЗОШ №12 та Харківського санаторного навчально-виховного комплексу №13, що пройшли регіональний відбір.
Коли ми бачимо, як високопосадовці в прямому ефірі перекрикують один одного, маніпулюють фактами й аудиторією задля доведення своєї правоти, нам здається, що це і є чесні дебати. Але в країнах з розвиненим демократичним суспільством, наприклад, в Німеччині, таку дискусію назвали б базарною сваркою. Дебати «по-німецьки» — це значить не публічно знищити носія думки, відмінної від твоєї, а заохотити в дискусії виявлення повного спектру думок, надавши можливість аудиторії самостійно приймати рішення.
Унікальну методику Jugend debattiert використовують в німецьких школах давно і з усією серйозністю — на фінали федеральних конкурсів приходять вищі особи держави. За межами Німеччини метод використовують в школах вивчення німецької (в тому числі і в Україні), але вихід «Молодь дебатує» в інший мовне простір — перший випадок в історії методу.
Ідея проекту вперше була представлена на Другій національній (не)конференції для шкільних педагогів EdCamp Ukraine 2016. Серед шкіл східних областей України був проведений конкурс, в якому організатори на підставі анкет і інтерв`ю обирали школи, найбільш зацікавлені у дебатах, розвитку комунікації та критичного мислення у дітей. За підсумками конкурсу було відібрано 8 навчальних закладів в Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій та Миколаївській областях. У жовтні пройшли внутрішньошкільні дебати на обрані самими учасниками теми, в листопаді кращі шкільні команди взяли участь у регіональних дебатах, а в суботу, 10 грудня по двоє учнів від кожної зі шкіл візьмуть участь у півфіналі в Харкові. Хто ж стане переможцем, стане відомо на наступнийдень, 11 грудня в фіналі проекту.
«Чому східні області? Це — регіони, які ближче всього до зони проведення АТО, в яких особливо важливі розвиток критичного мислення, культури діалогу, вміння чути, — пояснює співорганізатор проекту, натхненник руху EdCamp Ukraine, голова підкомітету загальної середньої освіти Громадської ради Міністерства освіти і науки України Олександр Елькін. — Якщо говорити в цілому про Україну, то ця методика, на нашу думку, життєво необхідна саме молоді. Її голос часто буває не чути, і цей проект вчить чути інших і говорити так, щоб тебе чули і розуміли. Наприклад, припідготовці до дебатів на тему альтернативної енергетики одна команда не просто засіла за книгами і статтями по темі, а вийшла на вулицю й почала питати людей, що вони думають — такий підхід рідко зустрінеш в інших формах дебатів».
За правилами Jugend debattiert, методики, розробленої однойменної організацією, в дебатах беруть участь чотири людини — двоє представляють сторону PRO, двоє — CONTRA. Теми задані заздалегідь, але яку позицію — «за» або «проти» їм потрібно буде представляти, учасники дебатів дізнаються за півгодини до їх початку. Переможцем стає той, хто дав можливість всім приєднатися до обговорення, сприяв продуктивності дискусії, максимально «просунув обговорення», надаючиможливість глибокого і різнобічного висвітлення проблеми.
«Німеччина — одна з країн, які активно підтримують Україну, її розвиток, демократичні процеси в країні. А успіх цього розвитку безпосередньо залежить від активної, критично мислячої молоді, — впевнена ініціаторка та координаторка проекту Ольга Пішель. — Учасники Jugend debattiert в Німеччині стають лідерами бізнесу, політики, ми впевнені, що і в Україні сьогоднішні школярі з часом стануть такими ж лідерами, які вільно мислять, поважають думку інших, висловлюються без агресії».
Час, що залишився до півфіналу і фіналу, команди використовують для підготовки, адже теми вже оголошені. 10 грудня школярі обговорюватимуть необхідність впровадження в Україні сортуванняпобутових відходів. А в фіналі їм належить говорити на найбільш, мабуть, близьку їм тему — чи потрібне Україні 12-річне шкільне навчання.
«Дебати вчать дискутувати. Але не так, як багато хто сьогодні звик, — в соцмережах, а в відкритому живому діалозі між людьми. У цьому ж форматі мені особливо подобається те, що, незважаючи нате, що якась сторона виграє в суперечці, думка інших дебатантов не «спускається на гальмах», тут важливі всі аргументи», — вважає учасник дебатів, учень Харківського санаторного навчально-виховного комплексу №13 Микита Радзієвський.
Самі школярі, їх ставлення до проекту і до незвичайної методиці — і є перші результати проекту. За словами організаторів, учасники проекту буквально на очах змінюють мислення, спосіб ведення дискусії, ставлення до опонентів. Після дебатів їх учасники стають друзями, команди різних шкіл дружать на відстані і їздять один до одного в гості.
«Те, що відбувається, дивує і нас, і вчителів. Ми бачимо, як діти, вже брали участь в інших дебатних школах, перебудовуються, починають мислити по-іншому і їм самим це подобається, — розповідає Олександр Елькін. — Безумовно, ми налаштовані продовжувати проект в наступному році, включивши туди більше регіонів, більше шкіл з усієї України».
