Зробіть свій унесок в розвиток спільноти!
UA
img

Інтерв’ю № 27. «Цінність свободи», – Світлана Стельмах

Освітянка з Херсона Світлана Стельмах розповідає, як росія насаджує несвободу на окупованих територіях і чому питання ідентичності і емоційного інтелекту мають стати центром української освіти

Для вчителів окупованих регіонів України освіта стала фронтом у буквальному сенсі. Бо навчання дітей за українськими програмами в умовах бойових дій, постійного нагляду та облав – ризиковане для життя і здоров’я. Про це розповідає Світлана Стельмах, вчителька історії України, правознавства, громадянської освіти, заступниця директора з НВР Херсонського академічного ліцею імені О. В. Мішукова. Пані Світлана та її колеги проводили уроки, незважаючи на фізичний і моральний тиск, підтримували дітей і громаду загалом. На думку пані Світлани у майбутньому українським освітянам треба надавати набагато більше уваги тим предметам, що розвивають ідентичність молоді та її психологічну і фізичну підготовку.

Головний урок

Ця війна відкрила стрижень кожної людини, кожної держави. Війна змела все поверхове, ті маски, які ми носили. Якщо людина була чесною, то нині стала ще чесніша. Якщо була милосердною, то милосердя проявилося у всіх її вчинках. Якщо людина була боягузом, то її страх посилився в рази. Якщо людина була патріотом, то вона готова віддати все, щоб її держава перемогла, а народ вистояв.

Дивлюся я і на держави. Україна показала, що для нас найбільша цінність – свобода. Кожен українець робить все, що може, на тому фронті, де він чи вона працює. Показала своє справжнє обличчя і росія – імперія, тоталітарна країна, країна брехні і мародерів. Мені здається, що нині відбувається пізнання істини. Все, що було приховане, проявилося. 

Я два місяці була в окупації. Коли виїжджала з Херсона, думала, що мене так сильно рухає? Зрозуміла, що це не страх, хоч він також був присутній, а почуття несвободи. Я задихалася від того, що не можу висловлювати свою думку, підтримувати те, що мені подобається. Я розуміла, що кожну хвилину у мене можуть відібрати телефон і перевірити мої соцмережі. Кожної хвилини можуть виламати двері мого будинку і забрати мене чи мого чоловіка з невідомих причин у невідомому напрямку. Бо це ставалося з моїми сусідами, знайомими, це відбувалося постійно. 

По виїзді почуття того, що я вільна, було найсильнішим. Коли я приїхала на нашу територію, побачила хлопців з ЗСУ, плакала від щастя. Зараз моєю найголовнішою цінністю є свобода. Я вірю, що можу докластися до перемоги своєї країни – і робити це вільно, не обертаючись на те, чим це може закінчитися для мене і моєї родини.

Вони прагнуть війни

Якийсь час я наспівувала рядок з пісні «Хотят ли русские войны». Зрозуміла, що в їх фейковій державі неймовірна цинічність – співати, що росіяни не хочуть війни, а насправді їх сутністю є агресія. Я зрозуміла глибину морального падіння росії, яка бреше не тільки іншим країнам, але й собі і й своїм громадянам. Тому така країна приречена на поразку, я маю глибоку надію, що так воно і буде. Росіяни хочуть війни, вони її прагнуть, це країна війни, і вона не має права на існування.

img img

Я задихалася від почуття несвободи. Кожної хвилини могли виламати двері мого будинку і забрати мене чи мого чоловіка з невідомих причин у невідомому напрямку. 

img

Підставити плече

На початку війни більшість херсонців стикнулися з тим, що продукти зникли. Тому були черги по 200-300 людей, коли ти навіть не знаєш, за чим стоїш. Але люди допомагали одне одному – грошима, інформацією, займали чергу. Ми з чоловіком взяли на себе зобов’язання годувати собак, яким ми готували кашу, кормили щодня, і ділилися їжею для тварин з сусідом.

Коли ти допомагаєш комусь, це дає відчуття, що допомагаєш собі. Мені ставало легше жити, коли я була зайнята проблемами інших людей, а не своїми. Знайти ліки для колег чи біженців, допомогти дітям, що залишилися в сиротинці, – майже всі вони були хворі, бо сиділи в холодному підвалі. Ми перераховували гроші на ліки колезі чоловіка в Одесі, він бігав по місцевих аптеках і скуповував ці ліки. Іноді грошей не вистачало, і їх нам перераховували люди, яких ми не знали особисто і ніколи не бачили. Я не спала ночами, розписувала прізвища, хто що замовляв, колеги розвозили допомогу по людях. 

Херсонська громада була мені підтримкою. Знайомі чи незнайомі люди підставляли плече у важку годину. Наприклад, сусід приносив нам курячі яйця, питну воду, коли вона у нас закінчилася, дав нам місце у своєму підвалі, щоб ми могли разом сидіти. Мені здається, це і є відчуття справжньої громади.

 

Найцінніший подарунок

Мене надихають дії – коли я пишу, телефоную чи перераховую гроші волонтерам, ЗСУ, на ліки. Коли я не була цим зайнята, я читала. Мені здається, за перші місяці війни я прочитала більше 50 книг. Я дуже люблю готувати, і, куховарячи з того, що є, отримувала насолоду. Також моїм ресурсом стали моя родина і три коти, яких я вважаю членами сім’ї, це моя м’яка підтримка. 

На 8 березня я пішла робити зачіску, і з перукарем розмовляла про те, що хочу зварити борщ. Але у мене не було деяких інгредієнтів – буряка і капусти. І перукар виніс мені качанчик капусти і десять маленьких бурячків. Мені здалося, що це був найцінніший подарунок, який я взагалі отримувала. 

Зараз мене підтримують рідні стіни. Бо я вихала до міста Кривий Ріг, де народилася і виросла, почала працювати вчителькою. Нині живу у квартирі моєї мами, і мене тут тримає кожна стіна і навіть шпалери, які ми клеїли разом з мамою. Дуже символічно, що я повернулася до свого роду, коріння через великий біль. Так само і Україна повертається до себе і намацує свою ідентичність. Дуже символічно, що мій будинок розташований на проспекті Перемоги – я впевнена, що Україна переможе.

З ризиком для життя

Коли ми мали відновити навчання 14 березня, у мене було багато запитань. Як викладати на окупованій території історію України, критичне мисленя, громадянську освіту? Онлайн-навчання передбачає незахищений вхід учнів, їх батьків, і під прізвищем учня може зайти стороння особа. Я усвідомлювала, що не всі батьки учнів мають проукраїнську позицію. Для вчителя це небезпечно. 

Я про це говорила з адміністрацією ліцею, і ми дійшли до порозуміння. Вирішили, що будемо працювати з посиланнями на відео-матеріали. В прямому ефірі працювали вчителі математики, фізики – предметів, що не мають суспільного компоненту. Перші два дні я теж вела уроки, але коли окупанти зайшли до міста, то вчителі громадянських дисциплін перейшли на консультаційний формат. Я працювала у приватних чатах, надавала консультації і використовувала записані відео. 

Я дуже вдячна нашій директорці Галині Володимирівні за рішення починати уроки не зранку, а о 13.00. Бо, як правило, обстріли найчастіше відбувалися зранку. Було дуже страшно проводити уроки під вибухи щогодини – причому такі, що підкошувалися ноги. Одна моя учениця дуже нервувалася, що вона на восьмому поверсі, зараз у квартиру влетить російський гвинтокрил з червоною зіркою, і що їй робити? Не можна проводити уроки в такому стані. Ми всі знаємо, коли людина в небезпеці, то мови про навчання не може бути. Бо безпека і життя повинні бути на першому місці. О 13 годині ми починали ще й тому, що зранку всі вчителі шукали продукти для своїх дітей. Ми мусили виживати і «полювати» за їжею. 

Був час, коли нам вимикали зв’язок на день-два. Це також вплинуло на якість навчання, але ми робили все можливе, щоб відбувалася освіта за нашими українськими програмами. Я впевнена, що 99% херсонських освітян – справжні українські патріоти, і я горжусь ними, бо вони працювали на освітньому фронті з ризиком для життя. Були випадки, коли окупанти заходили на дистанційні уроки до колег, погрожували вчителям і дітям, нецензурно лаялися. Росія принесла на окуповані території свою тоталітарну систему, бо не вміє нічого іншого.

Водночас вчителів у Херсоні закликали брати участь у суботниках. Я розумію, що треба підтримувати чистоту і порядок. Але змушувати прибирати територію серед вибухів та окупантів, що їздять на своїх бетеерах, а потім ще й надавати фотозвіти – це було безглузде рішення. Ці суботники – пережитки радянщини, змушувати робити це людей в умовах окупації – театр абсурду. 

img img

Були випадки, коли окупанти заходили на дистанційні уроки до колег, погрожували вчителям і дітям, нецензурно лаялися. Росія принесла на окуповані території свою тоталітарну систему, бо не вміє нічого іншого.

img

Усвідомити свою ідентичність

Як освітянка я багато думала, що так і не так у нашій освіті. Політика держави до викладання історії була неправильною, винищувальною. Не знаю, чи це робилося свідомо, але один урок історії України на тиждень – це нонсенс, що веде до втрати нашої ідентичності. Мені здається, після нашої перемоги ми маємо повернутися до того, що історія є стратегічним предметом. Недаремно окупанти, зайшовши на Херсонщину, в першу чергу стали цікавитися підручниками історії і казали, що ми виховуємо націоналістів. Але це не так. Ми маємо виховувати дітей, які усвідомлюють свою ідентичність, відчувають свою приналежність до нації і здатні її обороняти. Тому історія України, громадянська освіта, критичне мислення, те, що абсолютно відсутнє в освіті окупантів, – можуть стати порятунком для наших дітей, бо виховують і розвивають дуже важливі компетентності. 

Мені було боляче дивитися, як викладають захист вітчизни. Я пригадувала свій досвід. Коли навчалася в школі, то брала участь у навчальному бої з танками, знала, як надати медичну допомогу, мала практичні знання. Я була переконана, що у будь-який момент можу себе захистити. Зараз я почуваюся беззахисною. Розумію, що наші діти були абсолютно не готові до війни – ні психологічно, ні фізично. Хтось переживає це гідно, а хтось у великому стресі і потребує допомоги. Військова підготовка хлопців і дівчат має бути обов’язковою. Учням треба пам’ятати, що поруч з нами – держава-агресор. Я впевнена, що війна закінчиться і ми переможемо, але маємо бути готовими у будь-який момент дати відсіч, якщо агресор знову зверне на нас увагу. До цього треба готувати молодь.

Пріоритети освіти майбутнього

У подіях цієї війни я бачу багато паралелей з Другою світовою війною. Це і ленд-ліз, і План Маршала на наше відновлення. Тому нам треба подолати корупцію, яка шкодить нашому іміджу і довірі до нас як до партнерів тих держав-донорів, що нам допомагають. Водночас треба говорити про цю війну як про війну технологій. Безпека нашої країни залежить від професіоналів, що працюють з цими технологіями. 

Тому професіоналізм, цінності, ідентичність – ключові слова, що мають звучати не лише на подіях ЕдКемпу, але і в освітянській роботі. На мою думку, педагоги за кордоном також мають приділяти увагу ідентичності своєї нації, хоча зараз багато країн мультинаціональні. Але втрата своєї ідентичності – це втрата країни, своїх кордонів, власної безпеки.

Дуже важливе починання ЕдКемпу – це практики стійкості, розвиток емоційного інтелекту. Надання собі і близьким психологічної підтримки – це велика компетенція, що допоможе зберегти психічне здоров’я. Багато українців потребує і в майбутньому потребуватися психологічної допомоги. Тому емоційний інтелект буде на першому місці після війни. Ми маємо розвивати в дітях навички саморегуляції свого емоційного стану. У їх житті можуть бути різні ситуації, і людина має бути готовою, знати як діяти і надавати підтримку, психологічну і фізичну. 

Жалкую, що ми не надавали належної уваги спорту і фізичному розвитку дітей. Зараз фізкультура, захист вітчизни – мегаважливі уроки. Спортивні, військові, психологічні, історичні навички мають стати центром української освіти. 

Текст — Галина Ковальчук.

Серія інтерв’ю «Моя війна. Уроки» підготовлена за фінансової підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation – a Project of the German Marshall Fund of the United States (Чорноморський трастовий фонд, проєкт Німецького фонду Маршалла).

Позиції громадської організації «ЕдКемп Україна» і Фонду можуть не збігатися з поглядами, висловленими освітянами в інтерв’ю.

img img
Поділитись новиною у соціальних мережах
Форма зворотного зв’язку

Залиште свої контактні дані для зв’язку

Ваше ім’я
Телефон
flag
  • flag
    af +93
  • flag
    al +355
  • flag
    dz +213
  • flag
    as +1684
  • flag
    ad +376
  • flag
    ao +244
  • flag
    ai +1264
  • flag
    ag +1268
  • flag
    ar +54
  • flag
    am +374
  • flag
    aw +297
  • flag
    au +61
  • flag
    at +43
  • flag
    az +994
  • flag
    bs +1242
  • flag
    bh +973
  • flag
    bd +880
  • flag
    bb +1246
  • flag
    by +375
  • flag
    be +32
  • flag
    bz +501
  • flag
    bj +229
  • flag
    bm +1441
  • flag
    bt +975
  • flag
    bo +591
  • flag
    ba +387
  • flag
    bw +267
  • flag
    br +55
  • flag
    bn +673
  • flag
    bg +359
  • flag
    bf +226
  • flag
    bi +257
  • flag
    kh +855
  • flag
    cm +237
  • flag
    ca +1
  • flag
    cv +238
  • flag
    ky +1345
  • flag
    cf +236
  • flag
    td +235
  • flag
    cl +56
  • flag
    cn +86
  • flag
    co +57
  • flag
    km +269
  • flag
    cd +243
  • flag
    cg +242
  • flag
    ck +682
  • flag
    cr +506
  • flag
    ci +225
  • flag
    hr +385
  • flag
    cu +53
  • flag
    cy +357
  • flag
    cz +420
  • flag
    dk +45
  • flag
    dj +253
  • flag
    dm +1767
  • flag
    do +1809
  • flag
    ec +593
  • flag
    eg +20
  • flag
    sv +503
  • flag
    gq +240
  • flag
    er +291
  • flag
    ee +372
  • flag
    et +251
  • flag
    fo +298
  • flag
    fj +679
  • flag
    fi +358
  • flag
    fr +33
  • flag
    pf +689
  • flag
    ga +241
  • flag
    gm +220
  • flag
    ge +995
  • flag
    de +49
  • flag
    gh +233
  • flag
    gi +350
  • flag
    gr +30
  • flag
    gl +299
  • flag
    gd +1473
  • flag
    gp +590
  • flag
    gu +1671
  • flag
    gt +502
  • flag
    gg +44
  • flag
    gn +224
  • flag
    gw +245
  • flag
    gy +592
  • flag
    ht +509
  • flag
    hn +504
  • flag
    hk +852
  • flag
    hu +36
  • flag
    is +354
  • flag
    in +91
  • flag
    id +62
  • flag
    ir +98
  • flag
    iq +964
  • flag
    ie +353
  • flag
    im +44
  • flag
    il +972
  • flag
    it +39
  • flag
    jm +1876
  • jp +81
  • flag
    je +44
  • flag
    jo +962
  • flag
    kz +7
  • flag
    ke +254
  • flag
    ki +686
  • flag
    kw +965
  • flag
    kg +996
  • flag
    la +856
  • flag
    lv +371
  • flag
    lb +961
  • flag
    ls +266
  • flag
    lr +231
  • flag
    ly +218
  • flag
    li +423
  • flag
    lt +370
  • flag
    lu +352
  • flag
    mo +853
  • flag
    mk +389
  • flag
    mg +261
  • flag
    mw +265
  • flag
    my +60
  • flag
    mv +960
  • flag
    ml +223
  • flag
    mt +356
  • flag
    mh +692
  • flag
    mq +596
  • flag
    mr +222
  • flag
    mu +230
  • flag
    mx +52
  • flag
    fm +691
  • flag
    md +373
  • flag
    mc +377
  • flag
    mn +976
  • flag
    me +382
  • flag
    ms +1664
  • flag
    ma +212
  • flag
    mz +258
  • flag
    mm +95
  • flag
    na +264
  • flag
    nr +674
  • flag
    np +977
  • flag
    nl +31
  • flag
    nc +687
  • flag
    nz +64
  • flag
    ni +505
  • flag
    ne +227
  • flag
    ng +234
  • flag
    kp +850
  • flag
    no +47
  • flag
    om +968
  • flag
    pk +92
  • flag
    pw +680
  • flag
    ps +970
  • flag
    pa +507
  • flag
    pg +675
  • flag
    py +595
  • flag
    pe +51
  • flag
    ph +63
  • flag
    pl +48
  • flag
    pt +351
  • flag
    pr +1787
  • flag
    qa +974
  • flag
    re +262
  • flag
    ro +40
  • flag
    ru +7
  • flag
    rw +250
  • flag
    kn +1869
  • flag
    lc +1758
  • flag
    vc +1784
  • flag
    ws +685
  • flag
    sm +378
  • flag
    st +239
  • flag
    sa +966
  • flag
    sn +221
  • flag
    rs +381
  • flag
    sc +248
  • flag
    sl +232
  • flag
    sg +65
  • flag
    sk +421
  • flag
    si +386
  • flag
    sb +677
  • flag
    so +252
  • flag
    za +27
  • flag
    kr +82
  • flag
    es +34
  • flag
    lk +94
  • flag
    sd +249
  • flag
    sr +597
  • flag
    sz +268
  • flag
    se +46
  • flag
    ch +41
  • flag
    sy +963
  • flag
    tw +886
  • flag
    tj +992
  • flag
    tz +255
  • flag
    th +66
  • flag
    tl +670
  • flag
    tg +228
  • flag
    to +676
  • flag
    tt +1868
  • flag
    tn +216
  • flag
    tr +90
  • flag
    tm +993
  • flag
    tc +1649
  • flag
    tv +688
  • flag
    ug +256
  • flag
    ua +380
  • flag
    ae +971
  • flag
    gb +44
  • flag
    us +1
  • flag
    uy +598
  • flag
    uz +998
  • flag
    vu +678
  • flag
    va +379
  • flag
    ve +58
  • flag
    vn +84
  • flag
    vg +1284
  • flag
    vi +1340
  • flag
    eh +212
  • flag
    ye +967
  • flag
    zm +260
  • flag
    zw +263
Email
Напишіть Ваше запитання

Учительство, об’єднуймося!

Долучайтеся до спільноти EdCamp Ukraine та зростайте разом із нами.

Кожен лист — це:

  • можливості для професійного та особистісного зростання;
  • нові ініціативи і програми підвищення кваліфікації;
  • статті й інтерв’ю ПРО і ДЛЯ українського вчительства.